Suggestion as a domain of military discourse (based on materials from the speeches of world leaders)

Abstract

The article is devoted to the analysis of the phenomenon of suggestion in the context of military discourse, in particular through the prism of expressive and emotional stylistic means in the speeches of world leaders. The aim of the work is to identify communicative markers that reflect the perception of reality and influence the formation of the audience's worldview. The study focuses on how the language means used by leaders during military conflicts contribute to the mobilization of the population, the formation of patriotic sentiments and the legitimization of political decisions. The relevance of this topic is due to the importance of military discourse as a special type of communication focused on the operational transmission of information using emotionally charged expressions. Language in wartime serves as a tool for influencing mass consciousness through metaphors, rhetorical questions, repetitions and symbols that create the image of the enemy and strengthen the cohesion of the nation. These language means have a significant impact on the formation of the national spirit and the moral superiority of one of the parties to the conflict. The scientific novelty of the study lies in the first-ever analysis of communicative markers of suggestion in the speeches of such famous leaders as Winston Churchill and Adolf Hitler. The work determines the communicative-pragmatic features of the semantics of these stylistic means, focusing on their ability to influence mass consciousness and legitimize political actions in wartime. The analysis of linguistic means used by leaders during wartime allows us to find out how linguistic suggestion becomes a tool for manipulating public opinion. The speeches of military leaders are examples of how language can become a powerful tool for mobilizing society and supporting the actions of governments in wartime. The work also makes it possible to create a new paradigm of functional manifestations of expressive stylistic means in military discourse, which contribute to the formation of a negative image of the enemy and patriotic spirit among the population.

Стаття присвячена аналізу феномену сугестії в контексті воєнного дискурсу, зокрема через призму експресивних та емотивних стилістичних засобів у промовах світових лідерів. Метою роботи є виявлення комунікативних маркерів, що відображають сприйняття реальності та впливають на формування світогляду аудиторії. Дослідження фокусується на тому, як мовні засоби, що використовуються лідерами під час воєнних конфліктів, сприяють мобілізації населення, формуванню патріотичних настроїв і легітимізації політичних рішень. Актуальність цієї теми обумовлена значенням воєнного дискурсу як особливого виду комунікації, орієнтованого на оперативне передавання інформації з використанням емоційно насичених виразів. Мова в умовах війни служить інструментом впливу на масову свідомість через метафори, риторичні питання, повтори та символи, які створюють образ ворога і зміцнюють згуртованість нації. Ці мовні засоби мають суттєвий вплив на формування національного духу та моральної переваги однієї зі сторін конфлікту. Наукова новизна дослідження полягає у вперше здійсненому аналізі комунікативних маркерів сугестії в промовах таких відомих лідерів, як Вінстон Черчиль та Адольф Гітлер. Праця визначає комунікативно-прагматичні риси семантики цих стилістичних засобів, акцентуючи увагу на їхній здатності впливати на масову свідомість і легітимізувати політичні дії в умовах війни. Аналіз мовних засобів, що використовуються лідерами під час війни, дозволяє з'ясувати, як мовна сугестія стає інструментом маніпулювання громадською думкою. Промови воєнних лідерів є прикладами того, як мова може стати потужним засобом для мобілізації суспільства і підтримки дій урядів в умовах воєнного часу. Робота також дає можливість створити нову парадигму функціональних маніфестацій експресивних стилістичних засобів у воєнному дискурсі, що сприяють формуванню негативного образу ворога та патріотичного духу серед населення.