Вербалізація концепту SAVAŞ (ВІЙНА) у турецькій мовній картині світу

Abstract

Лінгвоконцептологія як галузь лінгвістики, зосереджена на дослідженні способів і засобів вербалізації концептів, протягом останніх десятиліть залишається доволі продуктивним напрямом мовознавчих студій, хоча й почала певною мірою втрачати популярність. Цей напрям інколи розглядається як частина більш «глобальної» когнітивної лінгвістики, основний фокус якої спрямований на вскриття механізмів людського мислення і навіть менталітету етнолінгвальних спільнот («концептуальних», або трохи вужче, «мовних картин світу»). Найчастіше предметом дослідження стають так звані «лінгвокультурні концепти», тобто такі концепти, в яких мовними одиницями (лексемами і пареміями) закодовано культурний досвід етносу або певної мовної спільноти. Попри порівняно велику увагу з боку дослідників, лінгвістична концептологія має чимало критиків, які скептично висловлюються про її наукову цінність, причиною чого своєю чергою є значний інтуїтивізм, що покладається в основу концептуального аналізу, який нерідко інтерпретується як основний метод концептології. Частково погоджуючись з істинністю твердження про такий інтуїтивізм, зауважимо водночас, що лінгвістика як наука, яка багато в чому оперує описовим методом, сама по собі є багато в чому інтуїтивною і спирається на суб’єктивні інтерпретації мовного матеріалу дослідником. Дослідження конфептосфери турецької мови є одним із завдань, які ставить перед собою колектив студентів і викладачів кафедри тюркської філології Київського національного лінгвістичного університету. У наших студіях ми розглядаємо концептологію передусім як продуктивний метод дослідження лексичної і фразеологічної семантики. Результатом таких досліджень були публікації щодо концептів EMEK (ПРАЦЯ), KADER (ДОЛЯ), бінарних концептів YAŞAM (ЖИТТЯ) і ÖLÜM (СМЕРТЬ). Предметом пропонованої статті є концепт ВІЙНА у турецькій мовній картині світу. Крім власне методу концептуального аналізу, вдаємося до методу польового моделювання: номінативного, дериваційного і паремійного полів концепту. Дослідження дозволило нам встановити ключове словономінант концепту, а також лексеми, що входять до його номінативного поля. У результаті концептуального аналізу встановлено низку диференційних ознак досліджуваного концепту, а також визначено перспективи подальших досліджень.

Conceptual linguistics as a branch, focused on the study of ways and means of verbalizing concepts, has remained a productive area of linguistic studies in recent decades, although it has begun to lose popularity to a certain extent. This direction is sometimes considered as part of more "global" cognitive linguistics, the focus of which is aimed at discovering the mechanisms of human thinking and even the mentality of ethnic and lingual communities ("conceptual", or a little narrower, "linguistic / language worldview"). Most often, the subject of research is the so-called "linguistic and cultural concepts" in which the cultural experience of an ethnic group or a particular language community is encoded by language units (lexemes and paremias, i.e. phraseological units). Despite relatively much attention from researchers, conceptual linguistics has many critics who are skeptical about its scientific value. The reason for it is a significant intuitionism, which is the basis of conceptual analysis, often interpreted as the main method of conceptual linguistics. Partially agreeing with the truth of the statement about such intuitionism, we note that linguistics is a science that largely operates with the descriptive method, which itself is largely intuitive and relies on subjective interpretations of language material by the researcher. The study of the concept sphere of the Turkish language is one of the tasks set by a team of students and lecturers of the Department of Turkic Philology at Kiev National Linguistic University. In our research we consider conceptual linguistics primarily as a productive method of studying lexical and phraseological semantics. The result of such research was publications on the concepts of EMEK (LABOR), KADER (FATE), binary concepts YAŞAM (LIFE) and ÖLÜM (DEATH). The subject of this paper is the concept WAR in the Turkish linguistic worldview. In addition to the actual method of conceptual analysis, we resort to the method of field modeling of nominative, derivational and phraseological fields of the concept. The study allowed us to identify the keyword-nominee of the concept, as well as the units included in its nominative field. As a result of conceptual analysis, a few differential features of the concept were established, prospects for further research are also identified.