Нестандартне подвоєння приголосних звуків у мові масової культури Японії

Abstract

Мова масової культури Японії, відрізняючись від стандартної японської мови на всіх мовних рівнях, має специфічні риси фонетичного рівня, які виявляються, зокрема, у нестандартній гемінації, що не притаманна нормативній мові. Якщо в літературній японській мові гемінації можуть зазнавати лише звуки /к/, /с/, /ш/, /ч/ і /т/, то в мові масової культури Японії перелік приголосних звуків, які можуть подвоюватися, розширився і поширився, зокрема, на дзвінкі звуки /д/, /ґ/, /дж/, /дз/, /б/, а також на одноударний /р/ та фрикативний /х/. Нестандартне подвоєння дзвінких приголосних з’явилося в мові масової культури Японії внаслідок засвоєння нею великої кількості англійських запозичень, у результаті чого спостерігається своєрідна фонетична інтерференція. Нестандартна гемінація у суто японських словах викликана прагненням мови масової культури привернути увагу реципієнта, зробивши повідомлення більш емоційним та емфатичним. Подеколи нестандартне подвоєння приголосних (зокрема, одноударного /р/) привносить елемент пейоративності та грубості, що допомагає відтворити мовлення масово-культурних персонажів із відповідними характеристиками. При цьому, на відміну від гемінації в літературній японській мові, нестандартне подвоєння приголосних звуків у мові масової культури Японії не має смислорозрізнювальної функції і швидше покликане відтворювати розмовні та просторічні мовленнєві зразки. Окрім цього, на відміну від стандартної мови у мові масової культури Японії можливим є багатотактне подвоєння приголосних, що дозволяє створювати емфатичну градацію, підвищуючи виразність слова. У результаті нестандартної гемінації, яка являє собою фонетичну інновацію, мова масової культури відходить від орфоепічних норм японської мови, однак за рахунок цього досягається оригінальність і яскравість звукової складової сказаного.

The language of mass culture of Japan differs from standard Japanese at all language levels and has specific features of the phonetic level, which are manifested, in particular, in non-standard gemination, which is not inherent in the normative language. If in standard Japanese only the sounds /k/, /s/, /sh/, /ch/ and /t/ can undergo gemination, then in the language of mass culture of Japan the list of consonant sounds that can be geminated has expanded and extended, in particular, to the voiced consonants /d/, /g/, /dzh/, /dz/, /b/, as well as to the liquid /r/ and the fricative /h/. Non-standard gemination of voiced consonants appeared in the language of mass culture of Japan as a result of its assimilation of a large number of English borrowings, leading to a kind of phonetic interference. Non-standard gemination in purely Japanese words is caused by the desire of the language of mass culture to attract the attention of the recipient, making the message more emotional and emphatic. Sometimes non-standard gemination of consonants (in particular, of the liquid /r/) introduces an element of pejorativeness and rudeness, which helps to reproduce the speech of mass-cultural characters with the corresponding characteristics. At the same time, unlike gemination in literary Japanese, non-standard gemination of consonant sounds in the language of mass culture of Japan does not have a semantic distinguishing function and is rather designed to reproduce colloquial and informal speech patterns. In addition, unlike standard language, in the language of mass culture of Japan, multi-moraic gemination of consonants is possible, which allows to create an emphatic gradation, increasing the expressiveness of a word. As a result of non-standard gemination, which is a phonetic innovation, the language of mass culture deviates from the orthoepic norms of the Japanese language, however, due to this, the originality and brightness of the sound component of what is said is achieved.