Деякі аспекти міжнародної співпраці і обмін інформацією між журналістами під час збройних конфліктів: актуальні виклики та перспективи

Abstract

Стаття досліджує сучасні виклики міжнародної журналістики в контексті збройних конфліктів, зокрема війни в Україні. У фокусі уваги перебувають ризики для безпеки журналістів, проблеми цензури та маніпуляції інформацією, а також вплив новітніх технологій на оперативність і достовірність новин. Дослідження розширює наявні знання про міжнародну журналістику, пропонуючи нову модель аналізу взаємодії політичних, соціальних та технологічних факторів у конфліктних ситуаціях. Використовуючи методологію комплексного аналізу випадків (case study) та бібліометричного дослідження, стаття розглядає практичні аспекти обміну інформацією, зокрема створення безпечних каналів комунікації, дотримання етичних стандартів та перевірку фактів. В дослідженні застосовано аналіз контенту медійних повідомлень та опитування журналістів, які працюють у зонах конфлікту. Дослідження виявляє, що війна в Україні спричинила значне зменшення міжнародної співпраці через труднощі у забезпеченні достовірності інформації, підвищення рівня цензури та маніпуляцій. Особливо важливими є проблеми безпеки журналістів, обмеження доступу до критично важливих джерел інформації та труднощі в забезпеченні незалежності медіа.Додатково, стаття підкреслює, що збройні конфлікти створюють численні загрози для журналістів, такі як ризики фізичних атак, затримання, і навіть загрози життю. В умовах бойових дій журналісти часто стикаються з обмеженням доступу до важливої інформації, що ускладнює їхню роботу та впливає на якість висвітлення подій. Ці умови вимагають нових підходів до захисту журналістів, як на індивідуальному, так і на інституційному рівнях, а також удосконалення міжнародних стандартів безпеки та підтримки. Отримані результати свідчать про необхідність розробки нових стратегій для захисту журналістів, забезпечення достовірності інформації та зміцнення міжнародної співпраці в сфері медіа. Ці висновки мають широкі імплікації для розуміння сучасних інформаційних війн та формування ефективних механізмів протидії дезінформації. Стаття є важливим внеском у розвиток журналістики і може бути корисною для журналістів, науковців, політиків та всіх, хто зацікавлений у забезпеченні свободи слова та розвитку демократичного суспільства.

The article examines the contemporary challenges of international journalism in the context of armed conflicts, particularly the war in Ukraine. It focuses on the risks to journalists’ safety, issues of censorship and information manipulation, as well as the impact of new technologies on the timeliness and accuracy of news. The study expands existing knowledge about international journalism by proposing a new model for analyzing the interaction of political, social, and technological factors in conflict situations. Using a comprehensive case study methodology and bibliometric research, the article explores practical aspects of information exchange, including the creation of secure communication channels, adherence to ethical standards, and fact-checking. Content analysis of media messages and surveys of journalists working in conflict zones are employed in the research.The study reveals that the war in Ukraine has led to a significant decline in international cooperation due to difficulties in ensuring the credibility of information, an increase in censorship and manipulation. Particularly pressing are the issues of journalists’ safety, restrictions on access to critical information sources, and challenges in maintaining media independence.Additionally, the article highlights that armed conflicts pose numerous threats to journalists, such as risks of physical attacks, detention, and even life-threatening situations. In combat conditions, journalists often face restricted access to important information, complicating their work and impacting the quality of event coverage. These conditions necessitate new approaches to protecting journalists at both individual and institutional levels, as well as improving international safety standards and support.The findings indicate the need to develop new strategies for protecting journalists, ensuring the accuracy of information, and strengthening international media cooperation. These conclusions have broad implications for understanding modern information wars and forming effective mechanisms to counter disinformation. The article makes a significant contribution to the advancement of journalism and may be useful for journalists, scholars, policymakers, and anyone interested in safeguarding freedom of speech and developing a democratic society.