Постать жінки-берегині у документально-публіцистичній повісті Софії Денисенко «Тіні незабутих предків»

Abstract

У статті досліджується образ жінки-берегині на прикладі документально-публіцистичної повісті Софії Денисенко «Тіні незабутих предків». Актуальність дослідження обумовлена сучасними процесами переосмислення ролі жінки в українській культурі та літературі, що відображаються в національній ідентичності й фольклорі. Образ берегині, як традиційної охоронниці родини, культури та духовних цінностей, стає особливо важливим у контексті суспільних змін і трансформацій в Україні, що відбуваються у ХХІ столітті. Метою цієї роботи є виявлення основних рис образу жінки-берегині, таких як її роль у збереженні національної культурної ідентичності та її участь у соціальних змінах. Дослідження базується на аналізі тексту повісті Софії Денисенко та його документального підґрунтя, що дозволяє не лише оцінити художні аспекти твору, але й зрозуміти реальні події, які стали його основою. У творі жінка зображується як символ стійкості, зв’язку з минулим і майбутнім, що віддзеркалює давні архетипи української культури, пов'язані з берегинею – охоронницею дому та національних цінностей [1]. Для досягнення цієї мети були використані методи контент-аналізу, порівняльного аналізу та герменевтичного підходу для інтерпретації символів та образів. Зокрема, через фольклорний підхід, аналізуються архетипи жіночих образів у національній літературі та культурі, що дозволяє простежити еволюцію традиційних уявлень про берегиню від давнини до сучасності [8]. Герменевтичний метод дає змогу краще зрозуміти культурні символи та метафори, використані в повісті, а також їх роль у сучасних дискусіях про жінку в українському суспільстві. Результати цього дослідження дозволяють глибше зрозуміти образ жінки-берегині не тільки як літературного символу, але й як важливого елементу української національної ідентичності. Цей образ трансформується зберігаючи свою сутність і стаючи частиною сучасних культурних процесів, що відображено як у літературі, так і у фольклорі [8].

The article examines the image of a woman using the example of Sofia Denysenko's documentary-journalistic story "Shadows of Unforgotten Ancestors". The relevance of the study is due to modern processes of rethinking the role of women in Ukrainian culture and literature, which are reflected in national identity and folklore. The image of a woman, as a traditional guardian of the family, culture and spiritual values, becomes especially important in the context of social changes and transformations in Ukraine taking place in the 21st century. The aim of this work is to identify the main features of the image of a woman, such as her role in preserving national cultural identity and her participation in social changes. The study is based on an analysis of the text of Denysenko's story and its documentary background, which allows not only to assess the artistic aspects of the work, but also to understand the real events that became its basis. In the work, a woman is depicted as a symbol of stability, a connection with the past and the future, which reflects ancient archetypes of Ukrainian culture associated with the guardian of the home and national values [1]. To achieve this goal, the methods of content analysis, comparative analysis and hermeneutic approach were used to interpret symbols and images. In particular, through the folklore approach, archetypes of female images in national literature and culture are analyzed, which allows us to trace the evolution of traditional ideas about a woman from antiquity to the present day [8]. The hermeneutic method allows us to better understand the cultural symbols and metaphors used in the story, as well as their role in modern discussions about women in Ukrainian society. The results of this study allow us to understand more deeply the image of the female protector not only as a literary symbol, but also as an important element of Ukrainian national identity. This image is transformed while preserving its essence and becoming part of modern cultural processes, which is reflected in both literature and folklore [8].