Італійські фехтувальні трактати XV ст.: тяглість традицій чи конфлікт поколінь

Abstract

Стаття присвячена дослідженню італійських фехтувальних трактатів XV ст. Всього відомо п’ять манускриптів: три фехтбухи «Квітка Битви» авторства Фіоре деі Лібері, анонімний трактат «Флоріс» з Національної Бібліотеки в Парижі та трактат «Про Мистецтво Фехтування» Філіппо ді Ваді да Пізано. Мета статті – відповідь на питання: чи вплинули трактати «Квітка Битви» Фіоре деі Лібері на формування італійської фехтувальної традиції з 1400-х до 1480-х рр. Увагу приділено датуванню, біографії авторів та замовників. Завдяки відомим фактам з життя фріульця Фіоре деі Лібері була здійснена спроба простежити обставини його знайомства з потенційним патроном та замовником Ніколо ІІІ д’Есте. Окремо розглянуто версію про участь венеціанського нобілітету у створенні першого з трьох трактатів: MS. M 383 з колекції музею Пірпонта Моргана. На основі комплексного аналізу візуальних та текстових джерел автором запропоновано переглянути датування деяких трактатів. Крім того, дослідженні обставини створення «Паризького манускрипту» та його зв’язок з представниками рицарської спільноти Бургундського двору середини XV ст. Дискусійним залишається питання про походження та діяльність у Феррарі автора трактату «Про Мистецтво Фехтування». Дискутуються впливи на ідеї Філіппо ді Ваді да Пізано тогочасної медичної думки. Також розглядається версія про участь родини д’Есте у створенні трактату, що впливає на його поточне датування. Автор «Паризького манускрипту» змістив акцент з бойових практик «Квітки Битви» на художнє оздоблення трактату. Філіппо ді Ваді да Пізано вдало використав систему «корон та підв’язок» для демонстрації власної версії бойового мистецтва, але зосередився на дидактиці. Таким чином, ідеї Фіоре деї Лібері знайшли продовження в інших фехтувальних трактатах XV ст., але зазнали трансформації.

The most important topical issues are 15th century Italian fencing treatises’ dating, biographies of their authors and customers. The purpose of the article is an answer to the question: “Did Fiore dei Liberi's "Flower of Battle" treatises influence on the formation of the Italian fencing tradition from the 1400s to the 1480s?” In addition should be considered more carefully the circumstances of meeting Fiore dei Liberi with the potential patron Niccolo III d'Este, based on a number of already known facts about the life of the Friulian fencing master. The version about the Venetian nobility participation in the creation of the first Fiore’s treatises (MS. M 383 from the collection of the Pierpont Morgan Museum) is considered separately. The author also proposed to revise the chronological framework of some treatises based on a comprehensive analysis of visual and written sources. Some facts in this article shed light on the "Paris Manuscript" creation and its connection with the knightly community of the Burgundies court in the middle of the 15th century. The question of the treatise "De Arte Gladiatoria Dimacandi" author’s origin and activity in Ferrara is still open. This especially concerns an influence of medicine thought on Philippo di Vadi da Pisano's ideas. The participation of d'Este family plays an important role, including a treatise creation and martial arts teaching under their patronage. The author of the "Paris" manuscript remove an accent from the "Flower of Battle"combat practices to the artistic decoration of the treatise. Philippo di Vadi successfully used the "crowns and garters" system to demonstrate his own version of the martial art, but focused it on didactics. Thus, Fiore dei Liberi's ideas were continued in the other 15th century fencing treatises, but underwent transformations.