Цифрова журналістика та вплив соціальних мереж на формування громадського уявлення про російсько-українську війну

Abstract

У статті розглянуто проблему впливу цифрової журналістики та соціальних мереж на формування громадського уявлення про російсько-українську війну. У полі зору авторів як позитивні аспекти використання цифрових медіа для поширення інформації про збройне про-тистояння та події, що його супроводжують, так і зловживання, маніпуляції. Проаналізо-вано також роль соціальних мереж у поширенні численних наративів про війну. Окрему увагу приділено розвідкам вітчизняних та закордонних науковців, що стосуються інструментів і технологій цифрової доби, які сприяють впливу медіа на сприйняття подій воєнного часу. Дослідження спирається на значну джерельну базу, зокрема наукові публікації в галузі журна-лістикознавства, політології, соціології, педагогіки і психології та ін. Системний і об’єктивний підхід до аналізу дав змогу дійти логічних висновків стосовно впливу цифрової журналістики та соціальних мереж на громадське уявлення про війну, що підкріплені конкретними аргумен-тами й можуть стати підґрунтям дальшого розвитку студій з цієї актуальної теми. Крім того, дослідження дає матеріал для формування і розвитку стратегій інформацій-ної безпеки, медіаосвіти й міжнародних відносин. У висновках запропоновано й рекомендації для тих, хто відповідає за формування й регулювання інформаційного середовища, зокрема урядових органів, освітніх і медійних установ, міжнародних організацій. Також результати аналізу можуть бути корисними для створення програм медіаосвіти, спрямованих на підвищення інформаційної грамотності громадян і формування навичок від-різняти достовірну інформацію від дезінформації та різного роду маніпуляцій; здатні спри-яти розробкам ефективніших стратегій комунікації та дипломатичних підходів до вирішення суперечок у сфері міжнародних відносин; стати в пригоді у виявленні шляхів поліпшення якості інформаційного середовища.

The article examines the issue of the impact of digital journalism and social media on shaping public perceptions of the Russian-Ukrainian war. The authors focus on both the positive aspects of using digital media to disseminate information about the armed conflict and the events that accompany it, as well as the abuses and manipulations. The authors also analyse the role of social media in spreading numerous narratives about the war. Particular attention is paid to the research of domestic and foreign scholars on the tools and technologies of the digital age that contribute to the influence of the media on the perception of wartime events. The research is based on a significant source base, including scientific publications in the fields of journalism, political science, sociology, pedagogy and psychology, etc. The systematic and objective approach to the analysis allowed us to draw logical conclusions about the impact of digital journalism and social media on public perceptions of war, which are supported by specific arguments and can serve as a basis for further development of research on this topical issue. In addition, the study provides material for the formation and development of strategies for information security, media education and international relations. The conclusions also offer recommendations for those responsible for shaping and regulating the information environment, including government agencies, educational and media institutions, and international organizations. The results of the analysis can also be useful for creating media education programmes aimed at improving citizens' information literacy and developing skills to distinguish reliable information from disinformation and various kinds of manipulations; they can contribute to the development of more effective communication strategies and diplomatic approaches to resolving disputes in international relations; and they can help identify ways to improve the quality of the information environment.