Щодо поняття виправдання у кримінальному процесі України

Abstract

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. У контексті нашої теми дослідження особливого значення набуває законодавче положення: «щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений». Тобто у кожному випадку, коли під час досудового розслідування чи судового провадження буде встановлена невинуватість особи, щодо неї має бути застосована належна правова процедура – закриття кримінального провадження за реабілітуючими підставами або ухвалення виправдувального вироку. Метою даної статті є аналіз вітчизняного законодавства та положень науки кримінального процесуального права щодо розуміння категорії «виправдання» у кримінальному процесі. Ні чинний КПК України, ані будь-який інший нормативно-правовий акт не закріплює поняття «виправдання» як дефініцію. Проте аналіз положень КПК України дає підстави вважати, що законодавець розглядає виправдання як (1) результат діяльності суду щодо встановлення невинуватості особи, (2) такий факт невинуватості особи фіксується у судовому рішенні – виправдувальному вироку. Іншими словами, «виправдання» (з точки зору законодавчого підходу) нерозривно пов’язане виключно з виправдувальним вироком і, відповідно, може бути здійснено виключно судом. У статті також проаналізовано наукові підходи до розуміння «виправдання» у кримінальному процесі. На основі аналізу законодавства і наукових джерел зроблено власні висновки з означеного питання і сформовано визначення «виправдання». Також обґрунтовується позиція, що виправдання слід розглядати у ширшому контексті, не ставлячи фактично знак дорівнює між ним і виправдувальним вироком суду. Оскільки, невинуватість особи може бути встановлена не лише у виправдувальному вироку, а й у інших т. зв. «виправдувальних рішеннях», наприклад, у постанові про закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав на стадії досудового розслідування.

The objective of criminal proceedings is to protect individuals, society, and the State from criminal offences, to safeguard the rights, freedoms, and legitimate interests of participants in criminal proceedings, and to ensure a prompt, comprehensive, and impartial investigation and trial. This ensures that every person who has committed a criminal offence is held accountable to the extent of their guilt, that no innocent person is accused or convicted, that no individual is subjected to unreasonable procedural coercion, and that each participant in criminal proceedings is treated with due diligence and fairness. In the context of this research, the legislative provision stipulating that «no innocent person shall be accused or convicted» holds particular significance. This provision mandates that, in any instance where a person’s innocence is established during a pre-trial investigation or court proceedings, due process of law must be observed, culminating in either the closure of criminal proceedings on rehabilitative grounds or an acquittal.The purpose of this article is to analyze the national legislation and doctrinal provisions of criminal procedure law concerning the concept of «acquittal» in criminal proceedings.Neither the current Criminal Procedural Code (CPC) of Ukraine nor any other legal act provides a definition of the concept of «acquittal». However, an analysis of the provisions of the CPC of Ukraine suggests that the legislator conceives of acquittal as (1) the result of the court’s determination of a person’s innocence, and (2) the formal recognition of that innocence in a court decision – an acquittal. Thus, «acquittal», in the legislative sense, is inextricably linked to a court’s acquittal decision and can only be rendered by a court.This article also examines various scholarly approaches to the understanding of «acquittal» in criminal proceedings.Based on the analysis of legislation and scholarly sources, the author formulates a definition of «acquittal» and posits that acquittal should be understood in a broader context, rather than being equated exclusively with a court’s acquittal decision. Since a person’s innocence can be established not only through an acquittal but also through other so-called «acquittal decisions», such as a decision to terminate criminal proceedings on rehabilitative grounds during the pre-trial investigation stage.