Порушення правил предметної підслідності у кримінальному процесі

Abstract

Вказується, проблема визначення та зміни підслідності за конкретним органом досудового розслідування завжди була актуальною серед українських науковців-процесуалістів та практичних працівників. Упродовж останніх років ця тема стала вкрай важливою, адже в Україні збільшилась кількість органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування. Проаналізовано підходи різних науковців-процесуалістів до визначення категорії «предметної підслідності». Звернено увагу на те, що підслідність дає можливість розподілити кримінальні провадження як між окремими органами досудового розслідування, так і між окремими підрозділами в одному органі досудового розслідування. Підслідність кримінальних проваджень є лише одним із елементів компетенції, за допомогою якого визначається предмет відання конкретного органу досудового розслідування. Актуальність дослідження підслідності кримінальних проваджень зумовлена тим, що в науці кримінального процесу є чисельні розбіжності у підходах до розуміння сутності такої правової категорії взагалі та шляхів вирішення окремих проблем розмежування компетенції органів досудового розслідування зокрема. Наявні у правозастосовній практиці проблеми під час визначення підслідності кримінальних проваджень навряд чи можливо пояснити виключно суб’єктивними чинниками, а саме неправильним застосуванням кримінального процесуального законодавства окремими посадовими особами. Акцентовано увагу на постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, де визначено чіткі критерії для визнання досудового розслідування ефективним. Крім цього, узагальнено запропоновані науковцями підходи щодо застосування норм кримінального процесуального закону, що регламентують інститут підслідності кримінальних проваджень. Досліджуються основні складові частини правового інституту підслідності кримінальних проваджень, їх риси та властивості. Також необхідно запровадження обмежень в оскарженні підслідності учасниками кримінального провадження, оскільки це суперечить загальним засадам кримінального провадження.

It is indicated that the problem of determining and changing the jurisdiction of a specific body of pre-trial investigation has always been relevant among Ukrainian procedural scientists and practical workers. In recent years, this topic has become extremely important, because the number of bodies authorized to conduct pre-trial investigations has increased in Ukraine.The author analyses the approaches of various procedural scholars to the definition of the category of «subject matter jurisdiction». The author notes that jurisdiction makes it possible to distribute criminal proceedings both between separate pre-trial investigation bodies and between separate units within one pre-trial investigation body. The jurisdiction of criminal proceedings is only one of the elements of competence which determines the subject matter of jurisdiction of a particular pre-trial investigation body. The relevance of the study of the investigative jurisdiction of criminal proceedings is due to the fact that in the science of criminal procedure there are numerous differences in approaches to understanding the essence of this legal category in general and ways to solve certain problems of delimitation of the competence of pre-trial investigation bodies in particular. The problems existing in law enforcement practice in determining the jurisdiction of criminal proceedings can hardly be explained solely by subjective factors, namely, by the misapplication of criminal procedure legislation by individual officials. The author focuses on the rulings of the Criminal Court of Cassation of the Supreme Court, which set out clear criteria for recognising a pre-trial investigation as effective. In addition, the author summarises the approaches proposed by scholars to the application of the provisions of the criminal procedure law regulating the institute of jurisdiction over criminal proceedings. The author examines the main components of the legal institute of criminal proceedings’ jurisdiction, their features and properties. It is also necessary to introduce restrictions on challenging the jurisdiction of criminal proceedings by participants to criminal proceedings, since this contradicts the general principles of criminal proceedings.