Understanding the victimisation of convicts in penitentiary institutions in a special period

Abstract

In the provisions of the scientific article, the authors examine crime in penitentiary institutions as a complex social phenomenon that is in a multifaceted system of microsocial interactions, requiring a comprehensive study of the relationship: crime – offender – criminality, given that, according to the criminological concept, crime is a consequence of the interaction between the individual and the environment. The authors define that victimological situations in places of detention, which give rise to or cause crime in penal institutions, should be understood as specific life situations in which victims of crime in penal institutions and pre-trial detention centres find themselves under the influence of certain individual characteristics, as well as the influence on these persons from the environment, other convicts, staff of penal institutions and pre-trial detention centres, as well as other persons, which contributes to the manifestation of victim behaviour of a particular victim of crime in places of detention in a special period. In the scientific article, the authors also define the victimological principles in penitentiary institutions, and on this basis, determine the author’s vision of the directions of victimological crime prevention in penitentiary institutions. The victimological characteristics of the crime mechanism include victimisation, its process and result; victimological situation and its components; victim behaviour in the crime mechanism and the process of interaction with the perpetrator in a criminal situation. The authors define that, the effectiveness of the activities of penal institutions in terms of the execution of sentences of deprivation of liberty at all levels of government, including in its indicators the state of security of convicts, staff and other persons involved in criminal executive activities to some extent, and to adopt a special Instruction ‘On the procedure for ensuring the security of persons held in penal institutions and pre-trial detention centres’, to amend the normative legal acts on protection, supervision, security and crime prevention by defining relevant sections in them, such as ‘Peculiarities of ensuring the security of convicts belonging to victimisation vulnerable groups’ and clearly defining the types (objects) of such convicts.

У положеннях наукової статті автори досліджують злочинність в установах виконання покарань, як складне соціальне явище, що перебуває в багатогранній системі мікросоціальних взаємодій, потребує сукупного вивчення зв’язку: злочин – злочинець – злочинність, враховуючи те, що відповідно до кримінологічної концепції, злочин – це наслідок взаємодії особистості й середовища. Автори визначають, що під віктимологічними ситуаціями в місцях позбавлення волі, що породжують або обумовлюють злочинність в установах виконання покарань, слід розуміти конкретні життєві ситуації, в які потрапляють жертви злочинів в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах під впливом певних індивідуальних властивостей, а також вплив на цих осіб із боку оточуючого середовища, інших засуджених, персоналу установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, а також інших осіб, що сприяє прояву віктимної поведінки конкретної жертви злочину в місцях позбавлення волі в особливий період. У науковій статті також, автори визначають віктимологічні засади в установах виконання покарань, та на цій основі визначають авторське бачення, щодо напрямів віктимологічного запобігання злочинам в установах виконання покарань. До віктимологічної характеристики механізму злочину автори відносять віктимізацію, її процес та результат; віктимологічну ситуацію та її складові; поведінку жертви в механізмі злочину та процес взаємодії зі злочинцем у кримінальній ситуації. Автори пропонують змінити методологію оцінки діяльності установах виконання покраньа щодо ефективності виконання покарання у виді позбавлення волі на всіх рівнях державної влади, включивши в її показники стан забезпечення безпеки засуджених, персоналу та інших осіб, які задіюються певною мірою до кримінально-виконавчої діяльності, і прийняти спеціальну Інструкцію «Про порядок забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах», внести зміни у нормативноправові акти з питань охорони, нагляду, безпеки та запобігання злочинам, визначивши в них відповідні розділи, типу «Особливості забезпечення безпеки засуджених, які належать до віктимологічно вразливих груп» і чітко визначити типи (об’єкти) таких засуджених.