Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/73156
Назва: | Мова ворожнечі у месенджері Telegram та соціальній мережі TikTok: форми прояву під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну |
Інші назви: | Hate speech in the Telegram messenger and the TikTok social network: forms of manifestation during Russia's full-scale invasion of Ukraine |
Автори: | Даниленко, С. І. Убийконь, К. Ю. |
Ключові слова: | мова ворожнечі, комунікація, дискримінація, гібридна війна, меми, TikTok, Telegram, hate speech, communication, discrimination, hybrid guilt, memes, TikTok, Telegram |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | Видавничий дім "Гельветика" |
Бібліографічний опис: | Даниленко, С. І. Мова ворожнечі у месенджері Telegram та соціальній мережі TikTok: форми прояву під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну / С. І. Даниленко, К. Ю. Убийконь // Регіональні студії: науковий збірник / редкол.: М. М. Палінчак (голов. ред.), І. М. Вегеш, Є. І. Гайданка та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2024. – Вип. 39. – С. 22–30. – Бібліогр.: с. 30 (16 назв); рез. укр., англ. URL http://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/archive/39/5.pdf |
Серія/номер: | Регіональні студії; |
Короткий огляд (реферат): | Стаття присвячена аналізу мови ворожнечі, яка поширюється у соціальній мережі TikTok і месенджері Telegram
під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У дослідженні розглядаються форми прояву мови ворожнечі, її
вплив на суспільну думку та механізми поширення через сучасні цифрові платформи. Автори визначають, що основними елементами такої риторики є використання образливих термінів, маніпулятивних мемів, хештегів і коментарів, які сприяють формуванню дихотомії «свій – чужий» та поглиблюють соціальну поляризацію. Контент-аналіз
150 відео TikTok та коментарів у Telegram виявив найпоширеніші терміни, як-от «кацапи», «укропи», «рускоязичні»,
«бандеровці», «западенці», «східняки», «кримнаші». Вони використовуються для дегуманізації, дискредитації українців та посилення негативного іміджу певних соціальних груп. Мова ворожнечі активно підтримується алгоритмами
соціальних мереж, які просувають емоційно заряджений та токсичний контент, викликаючи ескалацію конфліктів.
Окрему увагу приділено механізмам поширення деструктивних наративів через TikTok, включаючи використання
коротких відео та мемів, які підсилюють емоційний ефект за рахунок іронії або сарказму. Telegram проаналізовано
як платформу для розповсюдження оперативних новин та ворожої риторики, особливо через коментарі та закриті
групи. У статті також означено роль ботів і тролів у маніпуляції громадською думкою. Автори підкреслюють значення цифрової освіти, моніторингу контенту, зокрема за допомогою штучного інтелекту (ШІ), та впровадження міжнародних стандартів для боротьби з мовою ворожнечі. Запропоновано розробити більш суворі алгоритми регулювання ворожих наративів у соціальних мережах, а також підвищити обізнаність користувачів щодо їхнього впливу
на суспільство. Це сприятиме формуванню більш захищеного та водночас толерантного до дискусійного контенту
інформаційного простору навіть у контексті гібридної війни. The article is devoted to analyzing hate speech disseminated through the social network TikTok and the Telegram messenger during Russia's full-scale invasion of Ukraine. The study examines the forms of hate speech manifestation, its influence on public opinion, and the mechanisms of dissemination through modern digital platforms. The authors identify the main elements of such rhetoric as the use of derogatory terms, manipulative memes, hashtags, and comments that contribute to the formation of the “us vs. Them” dichotomy and deepen social polarization. A content analysis of 150 TikTok videos and Telegram comments revealed the most common terms, such as “katsapy”, “ukropy”, “russkoyazychnye”, “banderovtsi”, “zapadentsi”, “skhidnyaky”, and “krymnashi”. These terms are used to dehumanize, discredit Ukrainians, and enhance the negative image of certain social groups. Hate speech is actively supported by social media algorithms that promote emotionally charged and toxic content, leading to conflict escalation. Special attention is given to the mechanisms of spreading destructive narratives through TikTok, including the use of short videos and memes that amplify emotional impact through irony or sarcasm. Telegram is analyzed as a platform for disseminating real-time news and hostile rhetoric, particularly through comments and closed groups. The article also highlights the role of bots and trolls in manipulating public opinion. The authors emphasize the importance of digital education, content monitoring, in particular, with the help of artificial intelligence (AI), and the implementation of international standards to combat hate speech. They propose developing stricter algorithms to regulate hostile narratives on social networks and increasing user awareness of their societal impact. This will contribute to the formation of a more secure and, at the same time, tolerant information space, even in the context of hybrid warfare. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/73156 |
ISSN: | 2663-6115 |
Розташовується у зібраннях: | 2024 / Регіональні студії № 39 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
МОВА ВОРОЖНЕЧІ У МЕСЕНДЖЕРІ TELEGRAM.pdf | 513.03 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.