Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/73160
Назва: | Когнітивна війна: людська свідомість як поле бою |
Інші назви: | Cognitive warfare: the human mind as a battlefield |
Автори: | Малик, І. Р. |
Ключові слова: | когнітивна війна, інформаційна війна, психологічна війна, когнітивні упередження, cognitive warfare, information warfare, psychological warfare, cognitive biases |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | Видавничий дім "Гельветика" |
Бібліографічний опис: | Малик, І. Р. Когнітивна війна: людська свідомість як поле бою / І. Р. Малик // Регіональні студії: науковий збірник / редкол.: М. М. Палінчак (голов. ред.), І. М. Вегеш, Є. І. Гайданка та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2024. – Вип. 39. – С. 45–50. – Бібліогр.: с. 50 (13 назв); рез. укр., англ. URL http://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/archive/39/9.pdf |
Серія/номер: | Регіональні студії; |
Короткий огляд (реферат): | В статті автор досліджує особливість розуміння, усвідомлення, прийняття та сприйняття явища та поняття «когнітивна війна» – від виникнення до аналізу впливу на людську свідомість через когнітивні упередження.
Когнітивна війна є новим і складним викликом у сфері міжнародних відносин, де головною мішенню стає людська свідомість. У рамках цього виду війни противник прагне впливати на мислення людей, їхні переконання та
поведінку за допомогою маніпуляції інформацією, кіберзасобами та соціальними інженерними технологіями. На
відміну від традиційних форм війни, когнітивна війна спрямована на зміну не лише того, що люди думають, а й того,
як вони думають, що робить її особливо небезпечною в сучасних умовах глобалізованої інформаційної взаємодії.
Когнітивна війна зосереджена на маніпулюванні сприйняттям, думками та поведінкою окремих осіб, груп або
цілих суспільств для досягнення стратегічних цілей без прямого військового втручання. Ця форма війни є більш
витонченою, ніж традиційні методи, і тісно пов’язана зі стрімким розвитком цифрових технологій, соціальних мереж
та швидшим поширенням інформації.
З огляду на предмет та характер дослідження, було проаналізовано співвідношення понять «когнітивна війна»,
«гібридна війна», «психологічна війна», «інформаційна війна», «кібервійна» та зображено це у вигляді схеми.
На сьогодні НАТО визнає когнітивну війну новим полем битви, котре доповнює традиційні – як от повітряний, морський, кіберпростір тощо. Основна мета цієї форми війни – підрив раціональності та критичного мислення, що призводить до соціального та політичного розколу в суспільствах. Великі політичні гравці (держави,
корпорації) активно застосовують ці тактики для досягнення своїх стратегічних цілей через вплив на масову
свідомість та маніпуляцію суспільними настроями. Крім того, концепція когнітивної війни в НАТО недостатньо
розроблена, тож, було анонсовано, що документ офіційно має вийти лише 2024 року [2] (проте, на грудень
2024 року цієї концепції немає у відкритому доступі. З цього можна зробити висновок, що вона ще знаходиться
на стадії завершення, або ж оприлюднення її, з огляду на геополітичні виклики та загрози, не виглядає доцільним). Тож, на сьогодні не існує чітких механізмів контролю та протидії когнітивному впливу на законодавчому
рівні. This article explores the understanding, awareness, acceptance, and perception of the phenomenon and concept of «cognitive warfare» –from its emergence to an analysis of its impact on the human mind through cognitive biases. Cognitive warfare is a new and complex challenge in international relations, where the human mind becomes the primary target. In this form of warfare, adversaries aim to influence people’s thoughts, beliefs, and behaviors through information manipulation, cyber means, and social engineering technologies. Unlike traditional forms of warfare, cognitive warfare targets not only what people think but also how they think, making it particularly dangerous in the context of modern globalized information interaction. Cognitive warfare focuses on manipulating the perceptions, thoughts, and behaviors of individuals, groups, or entire societies to achieve strategic objectives without direct military intervention. This form of warfare is more sophisticated than traditional methods and is closely linked to the rapid development of digital technologies, social networks, and the accelerated dissemination of information. Given the subject and nature of the study, the correlation between the terms «cognitive warfare», «hybrid warfare», «psychological warfare», «nformation warfare» and «cyber warfare» was analyzed and represented in a schematic format. NATO currently recognizes cognitive warfare as a new battlefield complementing traditional domains such as air, sea, and cyberspace. The primary goal of this form of warfare is to undermine rationality and critical thinking, leading to social and political division within societies. Major political actors (states, corporations) actively employ these tactics to achieve their strategic goals by influencing mass consciousness and manipulating public sentiment. Furthermore, the concept of cognitive warfare within NATO is underdeveloped, with the announcement of an official document slated for release in 2024. However, as of December 2024, this concept has not been made publicly available. This suggests that it is either still in the finalization stage or that its publication is deemed inappropriate given current geopolitical challenges and threats. Consequently, there are currently no clear mechanisms for legislative control or counteraction to cognitive influence. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/73160 |
ISSN: | 2663-6115 |
Розташовується у зібраннях: | 2024 / Регіональні студії № 39 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
КОГНІТИВНА ВІЙНА ЛЮДСЬКА СВІДОМІСТЬ ЯК ПОЛЕ БОЮ.pdf | 544.23 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.