Прикладні аспекти дослідження репертуару політичної участі в регіональному вимірі

Abstract

У статті досліджується проблема політичної участі, з акцентом на виборі її репертуару та взаємозв’язку національного, регіонального й муніципального рівнів політики. Основна увага приділяється аналізу двох підходів до впливу масштабу політичного процесу на участь. Перший підхід підкреслює доступність і спрощеність малих політичних процесів, що дозволяє громадянам із меншими ресурсами ефективніше брати участь. Другий підхід зосереджений на агломераційних, конкурентних і мобілізаційних ефектах великих політичних процесів, де політична боротьба й інформаційна насиченість сприяють вищій активності громадян. Одним із центральних концептів дослідження є політична ефективність, розділена на внутрішню (переконання у власній здатності брати участь) та зовнішню (віра у реагування влади на запити громадян). Визначено, що ці форми ефективності взаємопов’язані з контекстом масштабу політичного процесу. Продемонстровано, що на місцевому рівні громадяни часто відчувають більшу доступність до політичних інституцій, причиною чого є низькі інформаційні й трансакційні витрати. У той час на регіональному й національному рівнях зростає політична конкуренція та мобілізація, що підсилює зовнішню політичну ефективність. Стаття розглядає фактори, які впливають на вибір репертуару участі. Вона також демонструє, що на малих рівнях політичні питання є менш абстрактними й доступнішими для громадян, тоді як на великих рівнях їхня складність і значущість сприяють залученню більш освічених і ресурсозабезпечених верств населення. Дослідження підкреслює важливість мобілізаційних кампаній та інформаційного супроводу для стимулювання політичної участі. Розкрита теза, що зростання масштабів політичного процесу може посилювати довіру громадян до ефективності участі. Таким чином, стаття пропонує бачення розподілу політичної участі на різних рівнях політики, аналізуючи її мотиваційні й структурні особливості, а також розкриває суперечності між підходами до вивчення ефективності й досяжності політичних процесів.

The article explores the issue of political participation, focusing on the choice of its repertoire and the interrelation between national, regional, and municipal levels of governance. The primary attention is given to analyzing two approaches regarding the impact of the scale of political processes on participation. The first approach emphasizes the accessibility and simplicity of small-scale political processes, enabling citizens with fewer resources to participate more effectively. The second approach focuses on the agglomerative, competitive, and mobilizational effects of large-scale political processes, where political contention and informational richness promote higher levels of citizen activity. One of the central concepts of the study is political efficacy, divided into internal (belief in one's competence to participate effectively) and external (belief in the responsiveness of authorities and institutions to citizens' demands) efficacy. It is established that these forms of efficacy are contextually dependent on the scale of political processes. It is demonstrated that, at the local level, citizens often perceive greater accessibility to political institutions due to lower informational and transactional costs. Meanwhile, at the regional and national levels, political competition and mobilization intensify, enhancing external political efficacy. The article examines factors influencing the choice of participation repertoire. It also demonstrates that at smaller levels, political issues tend to be less abstract and more accessible to citizens, while at larger levels, their complexity and significance attract more educated and resource-endowed population segments. The study underscores the importance of mobilization campaigns and informational support in stimulating political participation. It articulates the argument that the expansion of political processes' scale can strengthen citizens' trust in the efficacy of their participation. Thus, the article offers a perspective on the distribution of political participation across different levels of governance, analyzing its motivational and structural peculiarities while revealing contradictions between approaches to studying the efficacy and accessibility of political processes.