Європейська система наднаціональних і державних органів, що регулюють обіг віртуальних активів

Abstract

У сучасному фінансовому ландшафті, що постійно змінюється, віртуальні активи стали трансформаційними елементами завдяки технології блокчейн. У цій статті розглядається європейська система регулювання віртуальних активів, досліджується роль, яку відіграють наднаціональні та державні органи влади у стимулюванні інновацій та зменшенні ризиків. Європейський Союз (ЄС) відреагував на виклики, пов’язані з віртуальними активами, за допомогою гармонізованої нормативно-правової бази, що включає директиви та регламенти, які формують його підхід. Регуляторний ландшафт ЄС характеризується проактивною позицією Європейської комісії, яка запровадила П’яту директиву по боротьбі з відмиванням грошей (AMLD5) та Пакет цифрових фінансів, що включає такі пропозиції, як Закон про цифрову операційну стійкість (DORA) та регулювання ринків крипто-активів (MiCA). Ці ініціативи спрямовані на забезпечення комплексного регулювання криптоактивів, підвищення прозорості та забезпечення операційної стійкості у фінансовому секторі. Наднаціональні організації, такі як Європейська банківська адміністрація (EBA) та Європейське управління з цінних паперів та ринків (ESMA), роблять свій внесок, пропонуючи рекомендації та здійснюючи нагляд за їх дотриманням. Зокрема, EBA наголошує на ризиках, пов’язаних з віртуальними валютами, і закликає споживачів не втрачати пильності. Роль ESMA поширюється на нагляд за застосуванням MiCA в державах-членах, забезпечуючи узгоджене тлумачення нормативних актів. Національні органи влади зберігають автономію в імплементації директив ЄС, транспонуючи їх у національне законодавство з урахуванням місцевих обставин. Підрозділи фінансової розвідки (ПФР) та органи пруденційного нагляду співпрацюють у боротьбі з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та наглядом за фінансовими установами, що займаються діяльністю з віртуальними активами. Виклики залишаються, зокрема, технологічна складність, транскордонні транзакції та фрагментація регулювання.

In the ever-evolving landscape of modern finance, virtual assets have emerged as transformative elements, propelled by blockchain technology. This article delves into the European system of regulation governing virtual assets, exploring the roles played by both supranational and state authorities in fostering innovation and mitigating risks. The European Union (EU) has responded to the challenges posed by virtual assets through a harmonized regulatory framework, with directives and regulations shaping its approach. The EU’s regulatory landscape is characterized by the proactive stance of the European Commission, which introduced the Fifth Anti-Money Laundering Directive (AMLD5) and the Digital Finance Package, encompassing proposals like the Digital Operational Resilience Act (DORA) and the Markets in Crypto-Assets (MiCA) regulation. These initiatives aim to provide comprehensive regulation for crypto-assets, enhance transparency, and ensure operational resilience within the financial sector. Supranational entities like the European Banking Authority (EBA) and the European Securities and Markets Authority (ESMA) contribute by offering guidelines and overseeing compliance. The EBA, in particular, emphasizes the risks associated with virtual currencies, urging consumers to remain vigilant. ESMA’s role extends to supervising the application of MiCA across member states, ensuring a consistent interpretation of regulations. National authorities retain autonomy in implementing EU directives, transposing them into national law to address local circumstances. Financial Intelligence Units (FIUs) and prudential supervisory bodies collaborate to combat money laundering, terrorist financing, and oversee financial institutions involved in virtual asset activities. Challenges persist, including technological complexity, cross-border transactions, and regulatory fragmentation.