Безпекова складова Люблінського трикутника у рамках концепту малих Альянсів

Abstract

У статті розглядається безпековий потенціал тристоронньої ініціативи України, Польщі та Литви, що тримав назву Люблінський трикутник. За твердженням авторки, в основу цього утворення покладено ідею малих альянсів як інструменту для створення сприятливих умов до інтеграції офіційного Києва до найбільш потужної трансатлантичної безпекової структури. Концепція малих альянсів/союзів у період трансформації світової та європейської системи безпеки, що зазнає тектонічних змін внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну та формування нової «вісі зла», слід розглядати як формат асиметричної реакції на агресивні дії великих держав та їх об’єднань, що до того ж мають ядерну зброю. У роботі також оглянуто основні етапи партнерства НАТО та України, що так і не досягла своєї цілі вступу до Альянсу, а отже змушена шукати альтернативних рішень до гарантування своє безпеки й суверенітету. Зазначається, що малі союзи/альянси у контексті теорії політичного реалізму не можуть розглядатися як категорична альтернатива трансконтинентальному воєнно-політичному об’єднанню, який є Північноатлантичний альянс. Проте значна політична заангажованість членів НАТО на власних національних інтересах, ядерний шантаж Росії, популізм як несучий елемент внутрішньої політики у низці країн Центральної Європи, що мають «натівську прописку», їх економічна, перш за все енергетична залежність від російських вуглеводнів, загальна гібридність сучасних конфліктів, слабкість політичних класів та залежність демократичних процесів від виборчих циклів і вдале використання авторитарними країнами цього чинника спонукають Україну та її найближчих партнерів до пошуку альтернатив. На наш погляд, такою альтернативою є ініціатив, серед яких і Люблінський трикутник. Відповідно завдання урядів трьох країн, що підписали у польському Любліні відповідні документи, а також представниками академічних та експертних кіл, третього сектора розкрити шляхом спільних дій потенціал цього утворення.

The article examines the security potential of the trilateral initiative involving Ukraine, Poland, and Lithuania, known as the Lublin Triangle. Pursuant to the author, this formation is based on the idea of small alliances as a tool to create favourable conditions for Kyiv's integration into the most powerful transatlantic security structure. The concept of small alliances/unions during the transformation of the global and European security systems, which are undergoing tectonic changes due to Russia's full-scale invasion of Ukraine and the formation of a new “axis of evil”, should be considered as a format of asymmetric response to the aggressive actions of major powers and their blocs, which also possess nuclear weapons. The article also reviews the main stages of the NATO-Ukraine partnership, which has not yet achieved its goal of Alliance membership, forcing Ukraine to seek alternative solutions to guarantee its security and sovereignty. It is noted that small alliances/unions, within the context of the theory of political realism, cannot be considered a categorical alternative to the transcontinental military-political organization represented by the North Atlantic Alliance. However, the significant political focus of NATO members on their national interests, Russia's nuclear blackmail, populism as a driving element of domestic policy in several Central European countries with NATO membership, their economic (primarily energy) dependence on Russian hydrocarbons, the hybrid nature of modern conflicts, the weakness of political classes, and the dependence of democratic processes on electoral cycles, successfully exploited by authoritarian states, prompt Ukraine and its closest partners to search for alternatives. In the author's view, one such alternative is initiatives like the Lublin Triangle. Accordingly, the task of the governments of the three countries that signed the relevant documents in Lublin, Poland, as well as representatives of the academic and expert communities and the third sector, is to unlock the potential of this formation through joint actions.