Особистісна тривожність та емоційна саморегуляція у студентів-ВПО

Abstract

У статті розглядається вплив вимушеного переселення внаслідок війни на психологічний стан студентської молоді. У фокусі дослідження – два ключові чинники психічного здоров’я особистості: особистісна тривожність та емоційна саморегуляція. Змістом дослідження стало емпіричне вивчення особливостей цих показників у вибірці українських студентів, які мають досвід вимушеного переміщення внаслідок повномасштабного вторгнення 2022 року. У дослідженні взяли участь сорок вісім студентів-ВПО, для їх комплексної діагностики застосовано такі надійні й валідні методики: шкала тривожності Спілбергера Ч. в адаптації Ханіна Ю. (STAI), шкала сприйнятого стресу Коена Ш. в адаптації Тавровецької Н. (PSS-10), шкала труднощів емоційної регуляції Гратца К. та Ремера Л. в адаптації Сак Л. та Федотової З (DERS). Результати підтвердили істинність двох дослідницьких гіпотез, а саме: студенти з числа внутрішньо переміщених осіб мають виражену особистісну тривожність, переживають стрес та мають труднощі з емоційною саморегуля-цією (56% респондентів мали високий рівень особистісної тривожності, 81% – середній рівень стресу, 75% – високі труднощі в сфері емоційної регуляції); розвинена емоційна саморегуляціє є чинником фасилітації особистісної тривожності (кореляційний аналіз виявив тісні зв’язки між тривожністю і регуляцією емоцій). На основі проведеного дослідження емоційну саморегуляцію визначено як чинник позитивного впливу на тривожність. Виходячи із даних кореля-ційного аналізу, найбільшу увагу слід приділити роботі з прийняття емоцій, досягнення цілей, чіткості емоцій та стратегіями регуляції серед студентів з числа внутрішньо переміщених осіб. Отримані дані можуть бути основою для створення корекційно-розвивальних програм підтримки студентів-ВПО.