Інституційна складова сільського розвитку в умовах діджиталізації суспільства

Abstract

У статті досліджено окремі питання інституційного регулювання процесу цифровізації сільської місцевості як в Україні, так і в країнах ЄС. Проаналізовано візії, стратегії, про- грами та політичні підходи з метою реалізації цифрової трансформації сільської місцевос- ті. Визначено інституційно-правові бар’єри та нормативно-правове забезпечення розвитку цифрової інфраструктури у сільській місцевості. Узагальнено цілі та принципи сталого цифрового розвитку сільської місцевості. Обґрунтовано необхідність формування системи законодавчо-правового забезпечення розвитку цифрової інфраструктури сільської місце- вості, як вагомого чинника підвищення рівня якості життя сільських мешканців, і в цілому збалансованого розвитку територій. Відмічено, що цифровізаційні процеси окреслюють визначальні тенденції забезпечення суспільного розвитку формуючи інклюзивну основу для запровадження інноваційних механізмів регулювання територіальних економічних систем, забезпечуючи доступ до медичного обслуговування населення, отримання освіт- ніх, банківських, публічних та інших послуг розширюючи міжособистісні взаємодії між суб’єктами господарювання і забезпечуючи життєво необхідні комунікації у процесі жит- тєдіяльності індивідуума. Акцентовано увагу на тому, що процеси цифровізації є ключо- вою основою модернізації механізму економічного зростання, передусім завдяки здатності цифрових технологій справляти позитивний вплив на ефективність, результативність, вар- тість та якість економічної та особистісної діяльності людини. Окреслено характеристи- ки та категорійні особливості форсованого сценарію реалізація якого спрямована на до- сягнення поставлених цілей та принципів цифровізації сільського розвитку на період до 2030 року з визначеною візією та потенціалом. Необхідністю зумовлюється застосування європейського досвіду в окресленні візії сільського розвитку, що розглядається крізь при- зму окремих категорій засвідчуючих потенційні можливості розвитку сільських територій з обґрунтуванням перспективних цілей, принципових підходів, де чітко виокремлюється необхідність задіяння локальних особливостей і пріоритетів з метою забезпечення збалан- сованого розвитку сільських територій, підвищення рівня зайнятості сільських мешканців, посилення процесів цифровізації, підвищення інноваційного потенціалу в межах просто- рового розвитку.

The article examines certain issues of institutional regulation of the process of digitalization of rural areas both in Ukraine and in the EU countries. The visions, strategies, programs and political approaches aimed at realizing the digital transformation of rural areas were analyzed. Institutional and legal barriers and regulatory and legal support for the development of digital infrastructure in rural areas have been identified. The goals and principles of sustainable digital development of rural areas are summarized. The need for the formation of a system of legislative and legal support for the development of digital infrastructure in rural areas, as a significant factor in improving the quality of life of rural residents, and in general balanced development of territories, is substantiated. It was noted that digitalization processes outline the defining trends of ensuring social development, forming an inclusive basis for the introduction of innovative mechanisms for regulating territorial economic systems, ensuring access to medical care population, obtaining educational, banking, public and other services, expanding interpersonal interactions between business entities and providing vital communications in the process of an individual's life. Attention is focused on the fact that digitalization processes are the key basis of modernization of the mechanism of economic growth, primarily due to the ability of digital technologies to have a positive impact on the efficiency, effectiveness, cost and quality of economic and personal human activity. The characteristics and categorical features of the forced scenario are outlined, the implementation of which is aimed at achieving the set goals and principles of digitalization of rural development for the period up to 2030 with a defined vision and potential. It is necessary to apply the European experience in delineating the vision of rural development, which is considered through the prism of separate categories certifying the potential opportunities for the development of rural areas with the justification of prospective goals, principled approaches, which clearly highlights the need to use local features and priorities in order to ensure balanced development of rural areas, increase the level of employment of rural residents, strengthen digitalization processes, and increase innovation potential within spatial development.