Взаємодія бізнесу і влади в Україні: суперечності та перспективи

Abstract

У статті проаналізовано особливості пострадянської (поставторитарної) співпраці державного і приватного секторів суспільства, вектори її еволюції, суперечності, а також перспективи автономної та консолідованої взаємодії владного та бізнесового базисів української спільноти в умовах повоєнної відбудови та євроінтеграції. Завдяки вивченню еволюції форм і методів взаємодії влади і бізнесу у пострадянський період виокремлено такі негативні тенденції як переважання неформальних інститутів над формальними процедурами, тіньовий вплив економічної еліти на політичну, зосередженість на боротьбі за владу. Водночас, відзначено наявність конкуренції між різними бізнесовими групами, що перешкоджає монополізації влади. Досліджуючи особливості такої системи взаємовідносин встановлено відсутність абсолютної першості та наявність конкуренції між бізнесовими групами за вплив на владу і для контролю влади. Відзначено як негативні аспекти цього процесу, так і деякі позитивні елементи, що разом взяті базуються на непатримоніальній системі існування, демонструючи навіть певний плюралізм. Аналіз форм перебігу і сутностей процесів революційних подій 2004 і 2014 років засвідчив все ж перспективність адаптацій бізнесу до влади і їх взаємне використання. Важливим аспектом у цьому є наявність недостатньої репрезентативності малого і середнього підприємництва у владних ешелонах. Визначено особливості взаємодії влади та бізнесу в умовах війни. Зокрема це стосується посиленню ролі громадського сектору для збільшення ефективності бізнесу шляхом залучення іноземних інвестицій, створення різноманітних програм, лобіювання перед владними інституціями. Доведено, що структура приватного сектора зазнала значних трансформацій і не лише є викликом, але й відкриває нові можливості у дисперсії влади, виникненні нових центрів впливу, зміцненні громадського сектору, а відтак – посилення політичного плюралізму. У підсумку сформульовано рекомендації щодо подальшого розмежування функцій та завдань владного та економічного секторів, а також розвиток формально визначених інституціональних форм їхньої співпраці. До пріоритетних напрямів ефективної міжсекторальної взаємодії віднесено внормування і формалізацію каналів взаємодії, критеріїв добору та ротації еліт, розширення представництва інтересів малого та середнього бізнесу, поглиблення партнерства з громадським сектором, формування соціальної відповідальності та консолідованих цінностей еліт.

The article analyzes the peculiarities of post-Soviet (post-authoritarian) cooperation between the public and private sectors of society, the vectors of its evolution, contradictions, as well as the prospects of autonomous and consolidated interaction of the power and business basis of the Ukrainian community in the conditions of post-war reconstruction and European integration. Thanks to the study of the evolution of the forms and methods of interaction between government and business in the post-Soviet period, such negative trends as the predominance of informal institutions over formal procedures, the shadow influence of the economic elite on the political, and the focus on the struggle for power have been identified. At the same time, the presence of competition between various business groups was noted, which prevents the monopolization of power. Investigating the features of such a system of relationships, it was established that there is no absolute primacy and the presence of competition between business groups for influence on the authorities and for the control of the authorities. Both the negative aspects of this process and some positive elements that are based on a non-patrimonial system of existence, demonstrating even a certain pluralism, are noted. The analysis of the forms of the course and essence of the processes of the revolutionary events of 2004 and 2014 proved the perspective of business adaptations to the authorities and their mutual use. An important aspect in this is the presence of insufficient representativeness of small and medium-sized enterprises in the echelons of power. The specifics of the interaction between the government and business in the conditions of war are determined. In particular, this refers to strengthening the role of the public sector to increase business efficiency by attracting foreign investments, creating various programs, and lobbying government institutions. It is proven that the structure of the private sector has undergone significant transformations, which is not only a challenge, but also opens up new opportunities in the dispersion of power, the emergence of new centers of influence, the strengthening of the public sector, and thus – the strengthening of political pluralism. As a result, recommendations were formulated regarding the further demarcation of functions and tasks of the power and economic sectors, as well as the development of formally defined institutional forms of their cooperation. The priority areas of effective cross-sectoral interaction include normalization and formalization of channels of interaction, criteria for selection and rotation of elites, expansion of representation of the interests of small and medium-sized businesses, deepening of partnership with the public sector, formation of social responsibility and consolidated values of elites.