Принципи сталого розвитку в контексті антикризових політичних технологій: напрямки та особливості імплементації

Abstract

У статті проаналізовано особливості вимог щодо узгодження антикризового менеджменту на макро- і мікрорівні політичної системи України з пріоритетами та стратегічними орієнтирами розвитку сучасного ЄС в контексті розвитку партнерства та подальшої інтеграції. Розглядаються ключові елементи підвищення експертної спроможності, формування інституційного середовища, налагодження горизонтальних координаційних зв’язків між політичними акторами сталого розвитку. Аналізуються ключові фактори, що впливають на сприйняття сучасними демократичними урядами (політико-менеджерськими командами) вимог часу у вигляді сталого розвитку як цілісного підходу до розробки політики. Особлива увага приділяється таким інструментам, як платформи відкритих даних, громадські консультації та партисипативне бюджетування. Наголошено на посиленні підзвітності і гарантій, що політики відображають потреби та прагнення громадян, а також окремих галузей і підприємств. Досліджено дотримання принципів сталого розвитку як життєво важливих для сприяння справедливим суспільствам, ефективного прийняття рішень і довгострокового процвітання. Визначено, що зміцнення законодавчої бази та розширення повноважень незалежних громадських інституцій для моніторингу управління може допомогти вирішити ці проблеми. З’ясовано, що сучасні команди політичних менеджерів повинні надавати пріоритет діалогу, переговорам і мирному вирішенню суперечок для створення адаптованого до ризиків середовища, сприятливого для сталого прогресу суспільства та економіки. Розглянуто значення для демократичних політичних відносин пріоритетів багатосторонньої міждержавної співпраці через такі організації, як ООН і менш чисельні групові регіональні альянси. Обговорюється активність демократичних політичних лідерів в рамках запобігання раптовим політичним кризам «змушені» підтримувати інклюзивну політику. Автором зроблено висновок, що в умовах повоєнного відновлення України до нових політико-інституційних форм необхідно закладати принципи сталого розвитку задля більшої відповідності європейським нормативам та практикам. Засади сталого розвитку виступають не лише рамковими умовами, але й конкретними орієнтирами стосовно мети і завдань демократичних антикризових політик.

The article analyzes the specifics of the requirements for harmonizing anti-crisis management at the macro and micro levels of the political system of Ukraine with the priorities and strategic guidelines for the development of the modern EU in the context of partnership development and further integration. The key elements of increasing expert capacity, forming an institutional environment, and establishing horizontal coordination links between political actors of sustainable development are considered. The key factors influencing the perception of the requirements of the time in the form of sustainable development as a holistic approach to policy development by modern democratic governments (political and managerial teams) are analyzed. Special attention is paid to such tools as open data platforms, public consultations, and participatory budgeting. The emphasis is on strengthening accountability and guarantees that policies reflect the needs and aspirations of citizens, as well as individual industries and enterprises. The adherence to the principles of sustainable development is examined as vital for promoting just societies, effective decision-making, and long-term prosperity. It is determined that strengthening the legislative framework and expanding the powers of independent public institutions to monitor governance can help solve these problems. It is found that modern teams of political managers should prioritize dialogue, negotiations and peaceful dispute resolution to create an environment adapted to risks, favorable for the sustainable progress of society and the economy. The importance of the priorities of multilateral interstate cooperation through organizations such as the UN and smaller group regional alliances for democratic political relations is considered. The activity of democratic political leaders in the framework of preventing sudden political crises is discussed. The author concludes that in the conditions of post-war restoration of Ukraine to new political and institutional forms, it is necessary to establish the principles of sustainable development for greater compliance with European standards and practices. The principles of sustainable development act not only as framework conditions, but also as specific guidelines for the goals and objectives of democratic anti-crisis policies.