Зовнішньополітичні пріоритети Європейського Союзу після політичного перезавантаження 2024 року

Abstract

У статті автори аналізують динаміку політичних процесів у Європейському Союзі, зокрема виклики, що постають перед ЄС через зміни внутрішньополітичної кон’юнктури та вплив міжнародних акторів. Значну увагу приділено результатам виборів до Європейського парламенту 2024 року, які продемонстрували зміцнення позицій правих партій. У статті досліджено розподіл місць між основними політичними групами Європейського парламенту, висвітлено асиметрію представництва та її вплив на формування коаліцій. Акцент зроблено на політичному впливі Європейської народної партії, яка займає провідні позиції в керівних установах ЄС, зокрема в Європейській комісії та комітетах Європейського парламенту. Проаналізовано ідеологічні підходи партій до зовнішньої політики ЄС, включно з питаннями розширення Союзу, політики сусідства, економічної безпеки та реформування міжнародної системи. Автори окреслюють основні розбіжності між політичними групами щодо інтеграційних процесів, зокрема між правоцентристськими та ультраправими силами, а також визначають роль соціалістів і лібералів у підтримці стратегічної автономії ЄС. Особливу увагу приділено аналізу програмних пріоритетів Європейської комісії на 2024–2029 рр., зокрема в кластері «Глобальна Європа», що охоплює розширення ЄС, посилення політики сусідства, стимулювання інвестицій у стратегічні сектори та підтримку партнерств у регіонах, яким раніше приділялася менша увага. У статті також розглянуто можливості впливу ультраправих партій на формування політики через тиск на національному рівні та обмеження в контексті загальної кількісної підтримки в парламенті. Компаративний аналіз ідеологічних позицій політичних сил висвітлює підходи до розширення ЄС. Окреслено можливі сценарії впливу політичного розподілу на реалізацію зовнішньої політики ЄС у найближчій перспективі, включно з ускладненнями у відносинах із глобальними акторами та акцентом на партнерстві з країнами Глобального Півдня.

In the article, the authors analyze the dynamics of political processes in the European Union, focusing on the challenges facing the EU due to changes in domestic political circumstances and the influence of international actors. Significant attention is given to the results of the 2024 European Parliament elections, which demonstrated the strengthening positions of right-wing and far-right parties. The article examines the distribution of seats among the main political groups in the European Parliament, highlighting representation asymmetry and its impact on coalition formation. The focus is placed on the political influence of the European People's Party, which holds leading management positions in key EU institutions, including the European Commission and European Parliament committees. The article analyzes the ideological approaches of parties to the EU's foreign policy, addressing issues such as Union enlargement, neighborhood policy, economic security, and the reform of the international system. The authors outline the main divergences between political groups regarding integration processes, particularly between center-right and far-right forces, and identifies the role of socialists and liberals in supporting the EU's strategic autonomy. Particular attention is paid to the analysis of the European Commission's program priorities for 2024–2029, especially within the «Global Europe» cluster, which encompasses EU enlargement, strengthening neighborhood policy, stimulating investments in strategic sectors, and fostering partnerships in regions previously given less focus. The article also explores the potential influence of far-right parties on policy-making through national-level pressure and the limitations posed by their overall quantitative support in Parliament. Comparative analysis of the ideological positions of political forces highlights controversial approaches to EU enlargement. Possible scenarios for the impact of political distribution on the implementation of EU foreign policy in the near future are outlined, including challenges in relations with global actors and an emphasis on partnerships with the countries of Global South.