Економічна дипломатія Японії як інструмент її позиціонування на міжнародній арені

Abstract

У статті автор аналізує особливості використання економічної дипломатії Японією для зміцнення своїх позицій на міжнародній арені. Досліджено провідних суб’єктів та інструменти реалізації економічної дипломатії Японії. Було встановлено, що Японія почала активно використовувати економічну дипломатію у 90-х роках ХХ століття, свідченням чого виступає започаткування програм допомоги іншим державам, розбудова багатосторонніх союзів з іншими державами. Охарактеризовано діяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та промисловості Японії, яке виступає головним суб’єктом економічної дипломатії, що проводить політику, спрямовану на забезпечення розвитку промисловості, стимулює зростання економічної активності громадян, визначає правили здійснення експорту та імпорту Японією. Розкрито головні завдання економічної дипломатії Японії: лібералізація міжнародної торгівлі та створення такого правового режиму у економічній сфері, який би повністю захищав ділові інтереси японських бізнесменів. Досліджена позиція Японії щодо розвитку міжнародної торгівлі у сучасному світі. Підкреслено, що Японія вважає, що ключова роль у процесі здійснення міжнародної торгівлі має належати Світовій організації торгівлі. Провідні напрямки Японської організації зовнішньої торгівлі (JETRO) були проаналізовані (сприяння малим та середнім японським виробникам щодо зростання їх експортного потенціалу у глобальному вимірі, підтримка інновацій). Досліджено такий інструмент економічної дипломатії Японії як Офіційна допомога розвитку (ОДР), спрямовану на розвиток співробітництва Японії з іншими країнами у сфері використання інноваційних технологій, різноманітних стартапів, що дозволяють забезпечувати розвиток людських ресурсів. Виокремлено пріоритетні галузі фінансування у межах програми «Кусаноне» (надання медичної допомоги, розвиток освіти, спорту, надання допомоги особам, які належать до соціально вразливих соціальних верств, сприяння захисту довкілля). Участь представників Японії в організації та проведенні міжнародних торговельно-економічних виставок була розглянута.

In the article, the author analyzes the peculiarities of Japan's use of economic diplomacy to strengthen its position in the international arena. The leading actors and instruments of Japan's economic diplomacy are studied. It is established that Japan began to actively use economic diplomacy in the 90s of the twentieth century, as evidenced by the launch of assistance programs to other states, the development of multilateral alliances with other states. The author characterizes the activities of the Ministry of Economic Development, Trade and Industry of Japan, which is the main subject of economic diplomacy, pursuing a policy aimed at ensuring the development of industry, stimulating the growth of economic activity of citizens, and determining the rules for export and import by Japan. The main objectives of Japan's economic diplomacy are revealed: liberalization of international trade and creation of a legal regime in the economic sphere that would fully protect the business interests of Japanese businessmen. The author analyzes Japan's position on the development of international trade in the modern world. It is emphasized that Japan believes that the key role in the process of international trade should belong to the World Trade Organization. The leading directions of the Japan External Trade Organization (JETRO) were analyzed (assistance to small and medium-sized Japanese producers in increasing their export potential in the global dimension, support for innovation). The author examines such an instrument of Japan's economic diplomacy as Official Development Assistance (ODA) aimed at developing Japan's cooperation with other countries in the field of innovative technologies and various start-ups that allow for the development of human resources. The priority areas of funding under the Kusanone program are identified (medical care, education, sports, assistance to people belonging to socially vulnerable social groups, and environmental protection). The participation of Japanese representatives in the organization and holding of international trade and economic exhibitions was considered.