Демократія: критичний погляд

Abstract

Статтю присвячено виявленню і розкриттю проблем і перспектив демократії як форми організації суспільно-політичного буття в цілому та критичному осмисленню єства і сутності демократії зокрема. Автори зазначають, що тяжке становище, в якому можуть опинитися демократичні держави, може бути наслідком певних проблем, що виникають у процесі розбудови державності на засадах народовладдя. Зауважено, що низка недоліків демократії виявилася ще в античних грецьких полісах, а також була висвітлена у працях античних авторів – Платона, Аристотеля, Полібія і Цицерона, – які вказували, що демократія схильна до безладу і заворушень та веде до тиранії. Виявлено, що демократія може органічно поєднуватися з рабовласницьким ладом, жорстоким правлінням, расизмом і зневагою до людської гідності.На основі аналізу досвіду давньогрецьких полісів обґрунтовано думку про те, що часто за демократії реальну участь в управлінні державою беруть лише кілька відсотків населення, тож сама демократія – це не влада народу, а лише певна модель (схема) залучення громадян до участі у здійсненні влади, характерними рисами якої не є гуманізм, рівність, свобода, повага до прав людини та спрямованість на досягнення загального блага.Зауважено, що ідеї народного суверенітету і демократії є віяннями буржуазної епохи, адже утверджуються лише у XVIII ст., тоді як держава і влада виникають на кілька тисячоліть раніше, в епоху Стародавнього світу, тобто за своєю природою, жодною мірою не співвідносяться з вищезгаданими ідеями. При цьому, демократія є способом формування влади після знищення традицій державності та політичної еліти в епоху буржуазних революцій, що фактично призводить до панування багатих, тобто являє собою виродження аристократичного правління в олігархію. З’ясовано, що ідеї демократії (виборність і змінюваність влади, проголошення народу її джерелом, поділ та обмеження влади, надмірна свобода тощо) прямо суперечать основним засадам державного суверенітету, що були визначені Ж. Боденом (верховенство, абсолютність, постійність, єдність і неподільність державної влади), тобто підточують основи державності та загрожують порядку і добробуту суспільства. Вказано, що надмірна демократія може послаблювати державу. Зроблено загальний висновок про те, що в дійсності демократія є не завжди придатною для реального втілення таких її ідеалістичних цілей, як обрання кращих представників суспільства та прийняття правильних рішень завдяки залученню народу до управління державою.

The article is devoted to the investigation of the problems and perspectives of democracy as the form of organization of the social and political existence in general and to the critical view on the nature and essence of democracy in particular.The authors say that the hard situation in some democratic states may be the result of some problems, which occur in the process of the democratic state building.It was noted that different shortcomings of the democracy became visible thousands years ago, in Ancient Greece, in poleis, and were described in the works of the ancient philosophers, such as Plato, Aristotle, Polybius and Cicero, who wrote that democracy led to the chaos, riots and tyranny.It was found that democracy may be organically combined with the slave system, cruel rule, racism and contempt for human dignity.It was noted that the experience of the Ancient Greek poleis shows that under the democratic system only few percent of people really take part in the rule of the state, so, in fact, democracy is not the rule of people, but only some model (scheme) of the involvement of citizens in the exercise of power, and humanism, equality, freedom, respect of the human dignity as well as the achievement of the common welfare are not its characteristic features.It was said that ideas of the popular sovereignty and democracy are the trends of the bourgeois era, which were realized only in the XVIII century. On the other hand, the state and authority appeared few thousand years earlier, in the Ancient world, so democracy and popular sovereignty has no any relation to the nature of state and power. At the same time, democracy is the method of the organization of the authority after the termination of the traditions of statehood and of the political elite in the period of the bourgeois revolutions, which, in fact, leads to the rule of the rich or the degeneration of aristocratic rule into an oligarchy.It was found that ideas of democracy (the electability and changeability of power, the declaration of the people as its source, the separation and limitation of power, excessive freedom, etc.) directly contradict the main principles of the state sovereignty, described by J. Bodin, such as the supremacy, absoluteness, permanence, unity and indivisibility of state power, so it may be said that democracy undermines the fundamentals of statehood and make danger to the social welfare and order.It was underlined that excessive democracy may weaken the state.The authors came to the conclusion that, factually, democracy is not always suitable for the realization of its idealistic goals, such as election of the best representatives of society and making of the right decisions thanks to the involvement of the people into the management of the state.