State regulation of risky economic sectors for economic stability and growth

Abstract

The regulation of risky economic sectors is a key instrument for ensuring macroeconomic stability, mitigating crises, and fostering sustainable development. This study explores the theoretical and methodological foundations of state intervention, examining global regulatory frameworks and their applicability to Ukraine. It highlights the need for a balanced regulatory approach that integrates market mechanisms with government oversight. Special attention is given to digital transformation, emphasizing big data analytics, AI-driven compliance, and blockchain for financial transparency. Findings suggest that independent regulatory bodies, adaptive policies, and international cooperation play a crucial role in enhancing resilience, minimizing economic volatility, and ensuring long-term growth.

Державне регулювання ризикових секторів економіки є важливим інструментом забезпечення макроекономічної стабільності, запобігання кризам та стимулювання сталого розвитку. У статті досліджено теоретичні та методологічні засади державного управління цими секторами, а також проаналізовано світові регуляторні практики та їхню адаптацію до економічних реалій України. Визначено основні проблеми, що ускладнюють ефективне регулювання, серед яких низька прозорість, недостатній рівень цифровізації та слабка взаємодія держави з приватним сектором. Особлива увага приділяється використанню цифрових технологій, таких як штучний інтелект, блокчейн, великі дані, що дозволяють автоматизувати процеси моніторингу, зменшити рівень шахрайства та підвищити ефективність державного контролю. Обґрунтовано, що незалежні регуляторні органи є ключовим елементом ефективної політики у сфері нагляду за ризиковими секторами, оскільки забезпечують контроль за дотриманням міжнародних стандартів, запобігають корупційним ризикам і сприяють фінансовій прозорості. Досліджено вплив глобальних криз на механізми регулювання та обґрунтовано необхідність створення гнучких адаптивних моделей регулювання, що можуть швидко реагувати на виклики та змінюватися відповідно до поточних економічних умов. Запропоновано концептуальну модель регулювання, що передбачає баланс між державним контролем і ринковими механізмами, використання стимулюючих податкових механізмів, розвиток державно-приватного партнерства та формування стратегій швидкого реагування на кризові явища. Також проаналізовано роль фінансових регуляторів у зміцненні економічної безпеки та підвищенні рівня довіри до економічної політики держави. Важливим аспектом дослідження є вивчення взаємозв’язку між ефективним регулюванням ризикових секторів та залученням іноземних інвестицій, що може стати основою для довгострокового економічного розвитку. Подальші дослідження мають зосередитися на оцінці ефективності регуляторних ініціатив, аналізі їхнього впливу на ринок та розробці нових інструментів економічного контролю.