Класифікація обмежень здійснення суб’єктивних сімейних прав

Abstract

Одним із традиційних способів пізнання будь-якого явища є його класифікація, що становить собою логічний процес поділу на певні види за конкретними критеріями. Проведення класифікації дає можливість сформувати основу для спеціального дослідження реалізації обмеження здійснення суб’єктивних сімейних прав. Класифікацію обмежень сімейних прав у працях фахівців у галузі сімейного права досліджено достатньо фрагментарно, оскільки до недавнього часу ця тематика не привертала до себе увагу з боку науковців. Натомість, на погляд авторки, завдяки класифікації як особливому методу можна розкрити поняття обмеження суб’єктивного сімейно-го права; виявити співвідношення категорій «межі сімейного права» та «обмеження здійснення сімейного права»; розглядати «обтяження сімейних прав» як окремий різновид індивідуальних обмежень здійснення суб’єктивних прав, які встановлюються щодо сімейних прав майнового характеру. Класифікація обмежень здійснення суб’єктивних сімейних прав може здійснюватися за різними критеріями. Проте в статті сфокусовано увагу на критерії «підстави встановлення», оскільки за його допомогою можна визначити сутність та ознаки різновидів таких обмежень. Авторкою виокремлені та охарактеризовані такі види обмежень здійснення сімейних прав як нормативні (законодавчі) та індивідуальні. В свою чергу, кожен із досліджених різновидів обмежень здійснення сімейних прав також не є однорідним і включає у себе певні підвиди. Зокрема, нормативні обмеження здійснення сімейних прав за сферою застосування згруповано на: загальні нормативні межі, що визначаються основними засадами здійснення суб’єктивних сімейних прав; загальні нормативні межі здійснення суб’єктивних сімейних прав, що визначаються загальними положеннями сімейного права і стосуються здійснення будь-яких сімейних прав; спеціальні нормативні межі здійснення суб’єктивних сімейних прав, що визначаються спеціальними положеннями сімейного права і стосуються здійснення окремих видів сімейних прав. У свою чергу, індивідуальні обмеження здійснення суб’єктивних сімейних прав в результаті деталізації критерію підстав їх встановлення поділено на встановлені сімейними договорами та встановлені індивідуальними правовими актами (рішеннями суду, актами органів опіки та піклування тощо).За допомогою застосування методу класифікації, авторка констатує, що встановлення обмежень певного суб’єктивного сімейного права слід розглядати як звуження свободи поведінки особи, що наділена відповідним правом.

One of the traditional ways of cognition of any phenomenon is its classification, which is a logical process of division into certain types according to specific criteria. The classification makes it possible to form the basis for a special study of the implementation of restrictions on the exercise of subjective family rights. The classification of restrictions to family rights in the works of family law specialists is studied rather fragmentarily, since until recently this topic has not attracted attention of scholars. Instead, in the author’s opinion, classification as a special method makes it possible to reveal the concept of restrictions on subjective family rights; to identify the correlation between the categories «limits of family law» and «restrictions on the exercise of family rights»; and to consider «encumbrance of family rights» as a separate type of individual restrictions on the exercise of subjective rights which are imposed on family rights of a property nature. The classification of restrictions on the exercise of family rights may be made according to various criteria. However, the article focuses on the criterion of «grounds for establishment», since it can be used to determine the essence and features of the types of such restrictions. The author distinguishes and characterizes such types of restrictions on the exercise of family rights as normative (legislative) and individual ones.In turn, each of the studied types of restrictions on the exercise of family rights is also not homogeneous and includes certain subtypes. In particular, the normative restrictions on the exercise of family rights are grouped by their scope into general normative limits determined by the basic principles of exercise of subjective family rights; general normative limits on the exercise of subjective family rights determined by the general provisions of family law and relating to the exercise of any family rights; special normative limits on the exercise of subjective family rights determined by special provisions of family law and relating to the exercise of certain types of family rights.In turn, individual restrictions on the exercise of subjective family rights, due to the detailed criterion of the grounds for their establishment, are divided into those established by family agreements and those established by individual legal acts (court decisions, acts of guardianship and custody authorities, etc.).By applying the classification method, the author states that the establishment of restrictions on a certain subjective family right should be viewed as a narrowing of the freedom of behavior of a person vested with the relevant right.