Економічна безпека України в умовах війни: роль митної політики у міжнародному контексті.

Abstract

У контексті повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, що розпочалося у лютому 2022 року, митна політика держави набула нового змістовного і функціонального навантаження. В умовах воєнного стану вона трансформувалася з інструмента фіскального регулювання на важливий засіб забезпечення економічної стійкості, національної безпеки та задоволення критичних потреб населення й Збройних сил України. Стаття присвячена комплексному аналізу змін митної політики України під впливом військової агресії, а також визначенню стратегічних орієнтирів її подальшого розвитку у післявоєнний період. У роботі розглянуто основні напрями трансформації митного регулювання, включаючи тимчасове скасування мит та податку на додану вартість для імпорту критичних товарів, спрощення процедур перетину кордону для гуманітарної допомоги, заборону на імпорт з країн-агресорів, зокрема Росії та Білорусі. Значну увагу приділено питанню адаптації митної системи до потреб воєнного часу, включаючи зміцнення інституційної спроможності митних органів, цифровізацію процедур, а також посилення міжнародної співпраці у сфері митного контролю та обміну інформацією. Статистичні дані, наведені у дослідженні, дозволяють простежити динаміку економічного ефекту від впроваджених реформ, зокрема вплив на доходи державного бюджету, імпортну активність, структурні зрушення в торгівлі. Проведено оцінку ефективності заходів митної політики в частині забезпечення фінансової підтримки держави, збереження ділової активності та посилення обороноздатності. Також у статті обґрунтовано перспективи інтеграції України до Європейського митного простору, включаючи участь у Програмі ЄС "Митниця", гармонізацію митного законодавства з acquis communautaire, а також розбудову інституційної спроможності відповідно до стандартів ЄС. Результати дослідження свідчать, що митна політика в умовах воєнного стану стала не лише інструментом реагування на виклики, але й важелем формування нової архітектури економічної безпеки. Визначено стратегічні орієнтири, серед яких: подальша лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, запровадження ризик-орієнтованих механізмів контролю, розвиток митної інфраструктури та формування довіри до митної служби з боку бізнесу і громадськості.