Перспективи застосування штучного інтелекту в цивільному судочинстві

Abstract

У статті розглянуто загальні перспективи застосування технології штучного інтелекту у цивільному судочинстві як основного та допоміжного інструменту на сучасному етапі розвитку даної технології. Досліджено основні підходи до визначення поняття штучного інтелекту та охарактеризовано його класифікацію на слабкий, сильний та суперінтелект. Наголошено на тому, що правосуддя за загальним правилом здійснюється професійними суддями, оскільки до них висуваються високі вимоги до їх правових знань та життєвого досвіду. Аргументовано, що рівноцінна заміна судді у цивільному судочинстві на технологію штучного інтелекту на сьогодні є неможливою. Проаналізовано причини неможливості такої заміни, а саме складність та багатогранність спірних приватно-правових відносин, неможливість врахування моральних та етичних аспектів, необхідність гнучкості у прийнятті рішення, проблема характеру початкових алгоритмів роботи штучного інтелекту, прозорість (мотивованість) рішень, проблема визначення винної особи за судові помилки, проблема захисту даних. Відзначено, що дані причини мають технологічне та правове підґрунтя. Надано критичну оцінку концептуальним підходам держави до розвитку штучного інтелекту в сфері правосуддя. Розглянуто напрямки допоміжного застосування технологій штучного інтелекту у цивільному судочинстві, що зводяться до автоматизації рутинних завдань, обробки та аналізу великих обсягів даних та доказів, збільшення доступності правосуддя. Доведено, що застосування технології штучного інтелекту надає кращі можливості для реалізації учасниками судового процесу своїх прав та обов’язків в тому числі щодо опрацювання великих обсягів інформації. Наголошено на важливості забезпечення високого рівня захисту інформації при застосування штучного інтелекту під час здійснення правосуддя у цивільних справах. Обґрунтовано необхідність нормативного регулювання застосування технології штучного інтелекту в цивільному судочинстві в комплексі з іншими сферами публічного управління та галузями права. Вказано, що більш широке застосування штучного інтелекту у цивільному судочинстві потребуватиме нових технологічних рішень, та перегляду правових основ судової гілки влади.

The article discusses the general prospects for the use of artificial intelligence technology in civil proceedings as a main and auxiliary tool at the current stage of the development of this technology. The main approaches to defining the concept of artificial intelligence were studied and its classification into weak, strong and superintelligence was characterized. It is emphasized that justice is usually administered by professional judges, as high demands are placed on their legal knowledge and life experience. It is argued that equal replacement of a judge in civil proceedings with artificial intelligence technology is currently impossible. The reasons for the impossibility of such a replacement are analyzed, namely the complexity and multifacetedness of controversial private-law relations, the impossibility of taking into account moral and ethical aspects, the need for flexibility in decision-making, the problem of the nature of the initial algorithms of artificial intelligence, the transparency (motivation) of decisions, the problem of determining the guilty party in court cases errors, data protection issue. It is noted that these reasons have a technological and legal basis. A critical assessment of the state’s conceptual approaches to the development of artificial intelligence in the field of justice is provided. The directions of the auxiliary application of artificial intelligence technologies in civil proceedings, which are reduced to the automation of routine tasks, processing and analysis of large volumes of data and evidence, and increasing the accessibility of justice, are considered. It has been proven that the use of artificial intelligence technology provides better opportunities for the participants in the judicial process to realize their rights and obligations, including the processing of large amounts of information. The importance of ensuring a high level of information protection when using artificial intelligence during the administration of justice in civil cases is emphasized. The need for regulatory regulation of the use of artificial intelligence technology in civil proceedings in combination with other spheres of public administration and branches of law is substantiated. It is indicated that the wider application of artificial intelligence in civil proceedings will require new technological solutions and revision of the legal foundations of the judicial branch of government.