Реалізація програми релокації підприємств в Україні

Abstract

У статті розглянуто організаційно-економічні та окремі аналітичні аспекти запровадження із початком російсько-української війни Програми релокації бізнесу із зони бойових дій, яка передбачає державну допомогу в підборі площ для розміщення виробництва; перевезенні й розселенні персоналу; доборі працівників у місцях дислокації після переїзду. Зроблено висновок про загалом позитивні результати реалізації Програми як для конкретних підприємств і їх власників, так і для держави в цілому, оскільки це сприяло збереженню виробничих потужностей, робочих місць та економічного потенціалу країни (хоча б частково). У Львівській та Закарпатській областях, куди було релоковано найбільшу кількість підприємств, відбулося поліпшення показників економічної динаміки, зростання кількості робочих місць і податкових надходжень. У загальній кількості релокованих до Закарпатської області суб’єктів господарювання (280 підприємств різних форм власності) найбільшу частку займають підприємства сфери послуг (32,9 %), ІТ індустрії (30,7 %) та переробної промисловості (26,4 %). На основі систематизації інформації з відкритих публічних джерел зроблено висновок про те, що кожен регіон України у створенні привабливих умов для бізнесу з прифронтових регіонів пропонував специфічні важелі для залучення на свої території. Важливим компонентом втілення в життя Програми стало налагодження комунікацій зацікавлених сторін, консультативне забезпечення з використанням сучасних інформаційних ресурсів. Реалізація вказаної Програми, як і інших механізмів державної підтримки бізнесу в умовах війни, визнається експертами недостатньо ефективною через бюрократичні складнощі та розтягнутість у часі доступу до відповідних послуг, обмеженість фінансових ресурсів для підтримки і супроводу як безпосередньо процесу переміщення, так і на етапі розміщення і початку господарювання на нових локаціях. Недостатньою є інформаційна та консультаційна підтримка бізнесу на різних етапах.

The article examines the organizational, economic and separate analytical aspects of the introduction of the Business Relocation Program from the war zone with the beginning of the Great War, which provides for state assistance in the selection of areas for the location of production; transportation and resettlement of personnel; the selection of workers in places of dislocation after relocation. It was concluded that the overall positive results of the implementation of the Program both for specific enterprises and their owners, and for the state as a whole, since it contributed to the preservation of production capacities, jobs and the economic potential of the country (at least partially). In the Lviv and Transcarpathian regions, where the largest number of enterprises were relocated, there was an improvement in indicators of economic dynamics, an increase in the number of jobs and tax revenues. In the total number of business entities relocated to Zakarpattia Oblast (280 enterprises of various forms of ownership), the largest share is occupied by enterprises in the service sector (32.9%), the IT industry (30.7%) and the processing industry (26.4%). Based on the systematization of information from open public sources, it was concluded that each region of Ukraine, in creating attractive conditions for business from the frontline regions, offered specific levers for attracting to its territories. An important component of the implementation of the Program was the establishment of communications between interested parties, advisory support using modern information resources. The implementation of the specified Program, as well as other mechanisms of state support for business in wartime, is recognized by experts as insufficiently effective due to bureaucratic complications and time-consuming access to relevant services, limited financial resources for support and support both directly in the relocation process, and at the stage of location and initiation management in new locations. Informational and consulting support for business at various stages is insufficient.