Системні загрози для безпеки, стійкості та виживання країни в умовах російсько-української війни

Abstract

У статті розглянуто нові напрями створення, вдосконалення механізмів та чинників посилення державної безпеки, формування умов стійкості та виживання України засобами публічного управління з урахуванням прогалин та недоробок, які виявила сучасна російсько-українська війна. Актуалізуються проблеми популізму і корупції як системних загроз для безпеки, стійкості та виживання України. Здійснено спробу аналітичного моделювання системотвірних компонент стійкості та резильєнтності України в умовах воєнного часу крізь призму доктрини тотальної оборони і концепції суспільної самоорганізації. Досліджено бар’єри та складності підготовки системи публічної влади України до ефективного управління опором загрозам війни високої інтенсивності. Встановлено, що як система організації державного управління національною безпекою та обороною, так і законодавче та нормативно-правове забезпечення підготовки військового та промислового потенціалу країни не відповідали рівню загроз, сформованим військово-політичним керівництвом РФ у 2021 р. та особливо в січні — лютому 2022 р. Обґрунтовано, що в умовах позиційної війни високої інтенсивності ефективне державне управління повинно базуватися на концепції резильєнтності, системно пов’язаній з доктриною тотальної оборони України.

In article proposed to search for new directions of creation, improvement of mechanisms and factors of strengthening state security, formation of conditions for stability and survival of Ukraine by means of public administration, taking into account the gaps and shortcomings revealed by the modern Russian-Ukrainian war. The problems of populism and corruption are updated as systemic threats to the security, stability and survival of Ukraine. An attempt is made to analytically model the systemic components of stability and resilience of Ukraine in wartime conditions through the prism of the doctrine of total defense and the concept of social self-organization. The barriers and difficulties of preparing the system of public power of Ukraine for the effective management of resistance to the threats of high-intensity war have been studied. It was established that both the system of organizing the state management of national security and defense, as well as the legislative and regulatory support for the preparation of the military and industrial potential of the countries, did not correspond to the level of threats that were formed by the military and political leadership of the Russian Federation in 2021, and especially in January — February 2022. It is justified that in the conditions of a high-intensity positional war, effective state management should be based on such a concept of resilience, which is systematically related to the doctrine of total defense of Ukraine.