Супервізія як метод професійного зростання психолога

Abstract

Стаття присвячена актуальній проблемі психологічної практики – супервізії як методу професійного зростання. У статті проаналізовано різні наукові підходи до трактування терміну «супервізія», зміст якого акцентує увагу на тому, що супервізія – погляд згори на професійну ситуацію. Не тільки іншого професіонала, а насамперед свій власний погляд. Власний погляд на те, як психолог живе у своєму професійному просторі, на власне емоційне благополуччя в ньому. Чи може він віднайти стійкість в ситуації невизначеності та швидких змін в ньому, чи може проявляти асертивність, щоб відстоювати свої кордони, чи може достатньо про себе попіклуватися. Обґрунтовано важливу роль супервізії у професійному зростанні як психолога-початківця, так і досвідченого психолога. Встановлено, що супервізія впливає на практику психотерапії та практичну діяльність психолога більше, ніж всі інші аспекти підготовки разом взяті і формує професійну поведінку. Досліджено, що позитивними результатами участі психолога в роботі супервізійної групи є: перш за все, практичне закріплення теоретичних знань та відпрацювання практичних умінь і навичок у роботі; підвищення рівня професійної компетентності, забезпечення якісно нового рівня психологічної культури спеціаліста; розвиток умінь адекватної психологічної перцепції, оцінки та рефлексії себе, своїх професійних дій і взаємодії з клієнтами в процесі професійної діяльності; розвиток гнучкості мислення, самоконтролю і оперативності у прийнятті рішень під час професійної практики; формування навичок самоаналізу, стимулювання процесів самоактуалізації та самореалізації. Аналіз наукових пошуків в дослідженні супервізії констатує, що супервізія спрямована на супровід та підтримку конкретного спеціаліста в його роботі з конкретним клієнтом. Тобто допомога в усвідомлені власних професійних дій та розумінні свого клієнта. Відповідно, основні наукові дослідження супервізії проводяться з точки зору її ефективності як методу навчання, супроводу практичної діяльності психолога та його професійного зростання.

An article is devoted to the current problem of psychological practice supervision as a method of professional growth. The article analyzes various scientific approaches to the definition of term "supervision", its meaning emphasizes supervision to be a top view of the professional situation not only by another professional, but first and foremost own view on how a psychologist lives in his/her professional space, his/her own emotional well-being. Possibility to find resilience in a situation of uncertainty and rapid change in it, possibility to be assertive to defend borders, possibility to take enough own care. The important role of supervision in the professional development of both psychologists-beginners and experienced psychologists is substantiated. It has been established that supervision influences the practice of psychotherapy and the practical activity of a psychologist more than all other aspects of training together and makes professional behavior. It is researched that the positive results of the psychologist’s participation in the work of the supervision group are: first of all, the practical consolidation of theoretical knowledge and the development of practical skills in the work; raising the level of professional competence, providing a qualitatively new level of psychological culture of the specialist; development of skills of adequate psychological perception, evaluation and reflection of oneself, one’s professional actions and interaction with clients in the process of professional activity; development of flexibility of thinking, self-control and efficiency in decisionmaking during professional practice; formation of skills of self-analysis, stimulation of processes of self-actualization and self-realization. Analysis of scientific research in the study of supervision states that supervision is aimed at supporting and supporting a particular specialist in his/her work with a particular client. It means to help psychologists to understand their professional actions and understand their client. Accordingly, the main research of supervision is conducted in terms of its effectiveness as a method of teaching, support the practical activities of the psychologist and his professional development.