Ціннісно-потребова сфера осіб, які непрофесійно займаються спортом

Abstract

Досліджено ціннісно-потребову сферу п’ятдесяти осіб, які регулярно займаються спортом на непрофесійному рівні. Для цього використано методики “Ієрархія потреб” модифікації І. Акіндінової, “Ціннісні орієнтації” М. Рокіча, “Морфологічний тест життєвих цінностей” В. Ф. Сопова, Л. В. Карпушиної, “Шкалу психологічного благополуччя” К. Ріфф. Емпірично виявлено, що тривалість занять спортом впливає на формування ціннісно-потребової сфери. Чим активніше досліджувані займаються спортом, тим чіткіше вони починають розуміти свої можливості і потреби. Збільшення кількості тренувань позитивно впливає на різні сфери їхнього професійного та соціального життя. Порівняння ціннісно-потребової сфери досліджуваних з різним рівнем фізичної активності показало, що статистично достовірно вищі показники життєвих цінностей демонструють фізично активніші особи. З’ясовано, що на перше місце виходять цінності саморозвитку, досягнення, захоплення, духовної задоволеності. Особи, які часто займаються спортом, соціально активніші, оскільки спортивні досягнення позитивно впливають на впевненість в собі. З часом у них зростає потреба реалізувати свої можливості і вносити зміни у різні сфери життя, застосовуючи нові підходи та нові здібності. Встановлено, що у осіб із підвищеною фізичною активністю, вищим є значення цінності креативності. Для них важлива реалізація своїх творчих можливостей, прагнення змінювати навколишню дійсність, роблячи щось по-новому, нетрадиційним способом. Статистично достовірні відмінності у осіб з різним рівнем фізичної активності виявилися за показником психологічного благополуччя. Зі зростанням фізичної активності покращується ставлення до себе і свого минулого досвіду, здатність виконувати вимоги повсякденного життя, розвиватися і реалізовувати свої життєві плани, позитивно взаємодіяти з оточуючими.

Fifty people who regularly play sports on a non-professional level have been studied. For this purpose, such methods were used: “Hierarchy of Needs” modified by I. Akindinova, “Value Orientations” by M. Rokich, “Morphological Test of Life Values” by V. F. Sopov, L. V. Karpushyna, “Ryff’s Scales of Psychological Well-Being”. It is empirically found that the duration of sports affects the formation of the value-needs sphere. The more active the subjects are in sports, the clearer they begin to understand their capabilities and needs. Increasing the number of trainings has a positive effect on various areas of their professional and social life. A comparison of the value-needs sphere of the subjects with different levels of physical activity showed that statistically significantly higher indicators of life values are demonstrated by more physically active persons. It was found that the values of self-development, achievement, passion, spiritual satisfaction come first. People who often play sports are more socially active, because sports achievements have a positive effect on self-confidence. Over time, they have a growing need to realize their potential and make changes in various spheres of life, applying new approaches and new abilities. It is established that in people with increased physical activity, the value of creativity is higher. It is important for them to realize their creative potential, the desire to change the surrounding reality, doing something new, unconventional way. Statistically significant differences in persons with different levels of physical activity were found in terms of psychological well-being. With the growth of physical activity improves the attitude to yourself and your past experience, the ability to meet the requirements of everyday life, to develop and implement their life plans, to interact positively with others.