Клініко-ендоскопічна ефективність застосування ведолізумабу у пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом

Abstract

Вступ: Неспецифічний виразковий коліт (НВК) це хронічне рецидивуюче ідіопатичне запальне захворювання кишківника, що характеризується безперервним або хвилеподібним перебігом, в основі якого лежить мультифакторний етіопатогенез. В останні десятиліття кількість хворих на дану патологію невпинно зростає. Тому, своєчасне виявлення НВК на етапі діагностики для подальшого надання кваліфікованої допомоги є одним з найголовніших завдань сучасної гастроентерології. За останні роки з’явилась нова група препаратів, що може слугувати альтернативою хірургічному методу лікування, це – біологічні препарати, одним з яких є ведолізумаб. Мета: вивчити зміну клінічних та ендоскопічних показників у хворих на неспецифічний виразковий коліт, в ході застосування біологічної терапії з використанням ведолізумабу. Матеріали та методи: В дослідження було включено 38 пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом середнього та важкого ступеню. Дослідження тривало 52 тижні. 15 хворих контрольної групи приймали стандартну терапію препаратами 5-аміносаліцилової кислоти (5-АСК). 23 пацієнти дослідної групи отримували інфузії ведолізумабу. Результати: Клінічна відповідь спостерігалась у 16 (69,6%) та 23 (100,0%) пацієнтів досліджуваної групи на 6-му та 52-му тижнях відповідно. У пацієнтів контрольної групи клінічна відповідь мала місце у 5 (33,3%) та 9 (60,0%) на 6-му та 52-му тижнях відповідно. Загоєння слизової оболонки на 52-му тижні спостерігалось у 22 (95,7%) пацієнтів дослідної групи та у 7 (46,7%) хворих контрольної. Висновки: У пацієнтів, які отримували ведолізумаб, через 52 тижні від початку лікування спостерігалося значне покращення клінічних та ендоскопічних показників в порівнянні з контрольною групою.

Introduction: Ulcerative colitis (UC) is a chronic recurrent idiopathic inflammatory bowel disease that is characterized by a continuous or wave-like course with multifactorial etiopathogenesis. In recent decades, the number of patients with this pathology has been steadily increasing. Therefore, timely detection of UC at the diagnostic stage for the further qualified assistance providing is one of the most important tasks in modern gastroenterology. In recent years, a new group of drugs that can be an alternative to the surgical method of treatment has appeared. These are biological drugs, one of which is vedolizumab. The aim: to study the changes in clinical and endoscopic parameters in patients with ulcerative colitis, in response to the biological therapy with vedolizumab. Materials and methods: 38 patients with ulcerative colitis were included in this study that lasted 52 weeks. 15 patients of the control group received standard therapy with 5-aminosalicylic acid (5-ASA). 23 patients in the study group received the vedolizumab infusions. Results: Clinical response was observed in 16 (69.6%) and 23 (100.0%) patients of the study group at the 6th and 52nd weeks respectively. In control group the clinical response was present in 5 (33.3%) and 9 (60,0%) patients at the 6th and 52nd weeks respectively. Mucosal healing at the 52nd week was observed in 22 (95.7%) patients in the study group and 7 (46.7%) patients in the control group. Conclusions: Patients who were treated with vedolizumab experienced significant improvement in clinical and endoscopic parameters 52 weeks after treatment initiation compared to the control group.