Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/74275
Назва: Солевидобування в системі координат туристичного іміджу регіону
Автори: Мельник, Надія Вікторівна
Мельник, Андрій Васильович
Ключові слова: Рекреаційна географія і туризм, Ключові слова: конкурентоспроможність регіону, туристичний імідж, туристична дестианція, соляні копальні Велички та Бохні, Дрогобицька солеварня
Дата публікації: 2025
Видавництво: Тернопіль: ФОП Осадца Ю.В.
Бібліографічний опис: Мельник Н., Мельник А. Солевидобування в системі координат туристичного іміджу регіону. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія. Тернопіль: ФОП Осадца Ю.В. № 1 (випуск 58). 2025. С. 148-157. DOI:https://doi.org/10.25128/2519-4577.25.1.15
Короткий огляд (реферат): Науковий пошук присвячений питанню дослідження ролі солі та традицій солевидобутку у системі туристично-рекреаційного потенціалу регіону на прикладі Дрогобицької солеварні. Зважаючи на підвищену увагу до розвитку внутрішнього туризму, своєчасним та вельми актуальним є вивчення та пошук нових можливостей та потенційних ресурсів для залучення у туристичний продукт задля диверсифікації туристичної пропозиції на українському ринку сфери послуг. Розглянуті успішні кейси туристичних дестинацій Польщі (копальні Велички та Бохні), ключовим маркером яких являється соляний промисел для імплементації аналогічного досвіду в Україні. Популяризація соляних копалень передусім серед вітчизняних туристів демонструє успішні підходи до перетворення історичних промислових обʼєктів на туристичні атракції. Вважаємо, що в контексті «економіки вражень» у даному аспекті виключне значення мають саме нематеріальні активи ‒ імідж, репутація, бренд туристичної дестинації. Окреслено ключові чинники конкурентоспроможності Дрогобицької солеварні в системі координат туристичного іміджу регіону, на основі яких сформульовано рекомендації з оптимізації використання потенціалу досліджуваного обʼєкту з метою залучення у туристичний продукт регіону. Автентичну технологію видобутку солі сьогодні пропонують внести до списку нематеріальної спадщини України, а згодом і ЮНЕСКО. Сьогодні у місцевої влади є розуміння подальших кроків популяризації даного туристичного об’єкту та традицій солевидобутку в місті, його просуванні на вітчизняному ринку туристичних послуг. У майбутньому солеварню варто розглядати не тільки як культурний чи туристичний об’єкт, а й бізнес-проект, який здатен приносити дивіденди. Зокрема, проект ревіталізації повинен включати не тільки відновлення експозиційних елементів солеварні, а й створення рекреаційного простору, де відвідувачі будуть мати можливість оздоровитись та відпочити. Фіксуємо позитивну практику популяризації солі та власне солеварні ‒ опен кол арт-проект, результатом якого стала артінсталяція «При потребі розбити скло», присвячена дрогобицькій солі, що соголосно з брендформуючим слоганом м. Дрогобич ‒ «Дрогобич – у ньому вся сіль».
Тип: Text
Dataset
Image
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/74275
ISSN: 2311-3383
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри туризму



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.