Сучасні підходи до визначення цілей норм адміністративного права

Abstract

В статті досліджено сучасні підходи до визначення цілей норм адміністративного права. З’ясовано, що коли аналізуються інститути чи підгалузі адміністративного права, окрема норма адміністративного права чи її взаємодія із іншими нормами національного права, то у всіх цих випадках мова йде про норму права, яка за кількісними параметрами набула нову «внутрішню якість» і у зв’язку із цим змінила свій прояв у навколишньому світі, що, в свою чергу, позначається на цілепокладанні норм адміністративного права: а) як найменшого елементу у системі права; б) у синергії із іншими нормами правового інституту; в) у синергії із іншими галузевими нормами; г) у синергії із іншими нормами національного права. Встановлено, що за цільовою спрямованістю норм адміністративного права їх слід поділяти на п’ять груп: 1) первинні регулятивні – спрямовані на регулювання базових суспільних відносин (закріплення прав і обов’язків державних службовців, як учасників адміністративних правовідносин); 2) регулятивно-заохочувальні – спрямовані на підтримання в суспільстві і у конкретної особи законослухняної поведінки (закріплення загальнонаціональних заходів заохочення для працівників освіти); 3) регулятивно-охоронні – спрямовані на охорону базових правовідносин від можливих посягань (закріплення складів адміністративних правопорушень у КУпАП); 4) регулятивно-захисні – спрямовані на захист вже порушених базових правовідносин (розгляд публічно-правових спорів в адміністративному суді за вимогами КАС України); 5) регулятивно-перспективні – визначають орієнтири, до яких слід прагнути, але які з різних причин залишаються недосяжними тут і зараз (наприклад, інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір). Запропоновано поділяти цілі норм адміністративного права в залежності від рівня правового регулювання (базові, галузеві, загальнонаціональні цілі та цілі правових інститутів), в залежності від результатів, що очікуються (функціональні і предметні цілі), в залежності від потенційних строків їх досягнення (поетапні і безетапні цілі), в залежності від сфери реалізації та отримання корисного ефекту (юридичні, неюридичні та змішані цілі).

The article examines modern approaches to determining the goals of the norms of administrative law. It was found that when institutions or sub-branches of administrative law, a separate norm of administrative law or its interaction with other norms of national law are analyzed, then in all these cases we are talking about a norm of law, which according to quantitative parameters has acquired a new “internal quality” and in relation therefore, it has changed its manifestation in the surrounding world, which, in turn, affects the goal-setting of the norms of administrative law: a) as the smallest element in the legal system; b) in synergy with other norms of the legal institution; c) in synergy with other industry standards; d) in synergy with other norms of national law. It was established that according to the target orientation of the norms of administrative law, they should be divided into five groups: 1) primary regulatory - aimed at regulating basic social relations (consolidating the rights and obligations of civil servants as participants in administrative legal relations); 2) regulatory and encouraging – aimed at maintaining law-abiding behavior in society and in a specific person (consolidation of nationwide incentive measures for education workers); 3) regulatory and protective - aimed at protecting basic legal relations from possible encroachments (consolidation of administrative offenses in the Code of Administrative Offenses); 4) regulatory-protective – aimed at protecting already violated basic legal relations (consideration of public-law disputes in the administrative court according to the requirements of the CAS of Ukraine); 5) regulatory-perspective – determine benchmarks that should be strived for, but which for various reasons remain unattainable here and now (for example, Ukraine’s integration into the European political, economic, security, and legal space). It is proposed to divide the goals of the norms of administrative law depending on the level of legal regulation (basic, sectoral, national goals and goals of legal institutes), depending on the expected results (functional and substantive goals), depending on the potential terms of their achievement (staged and non-staged purposes), depending on the scope of implementation and obtaining a useful effect (legal, non-legal and mixed purposes).