Сучасні можливості експертизи речових доказів біологічного походження в ідентифікації невпізнаних трупів та безвісти зниклих осіб

Abstract

Масова загибель людей в умовах війни передбачає необхідність проведення судово-медичних експертиз для встановлення при-чин смерті, ідентифікації невпізнаних трупів та безвісти зниклих осіб і розв’язання інших значущих для слідства питань медико-біологічного характеру. Виконання цих досліджень в умовах війни нерідко стикається зі значним обсягом ушкоджень на трупах загиблих, що в достатньо великій кількості випадків (15%) зумовлює втрату значущих задля ідентифікації ознак. Метою цієї роботи став аналіз існуючих наукових даних та практичного досвіду про сучасні можливості дослідження речових доказів біологічного походження задля вирішення експертних завдань по ідентифікації невпізнаних трупів та безвісти зниклих осіб для розширення знань про можливості судової молекулярно-генетичної експертизи під час війни. Авторка наводить історичні факти використання бертільйонажу, дактилоскопії, відкриття та дослідження ДНК, що було в свій час революційним проривом в розвитку судової медицини та криміналістики. Але під час бойових дій з переважним використанням артилерійської зброї, ударних дронів та ракет, дуже поширена вибухова травма, яка характеризується поліморфізмом (механічний, термічний, хімічний вплив) ушкоджень, а також неналежне зберігання мертвих тіл по різних причинах з’ясовує неможливість сьогодні використовувати в повному обсязі загально прийняті методики судово-медичної ідентифікації, дактилоскопію, дослідження за допомогою ультразвукової діагностики внутрішніх органів, співставлення фото черепа з прижиттєвими фотографіями зниклого за рахунок втрати значущих ідентифікаційних ознак трупа внаслідок його руйнування. Авторка в своєму дослідженні зазначає, що на даному етапі одним із об’єктивних та достовірних засобів ідентифікації є судова молекулярно-генетична експертиза (СМГЕ). За її технологіями можливо досліджувати практично всі тканини, які містять ДНК; біологічні об’єкти, які забруднені мікрофлорою; мікрокількості біологічного матеріалу (для встановлення якісного ДНК-профілю потрібні лише 6–9 ядровмісних клітин, але завдяки полімеразної ланцюгової реакції відбувається ампліфікація маркерних ділянок ядерної в необхідній кількості); змішані сліди, особливо у випадках дослідження об’єктів за фактом вчинення злочинів на статевому ґрунті, ідентифікувати біологічні зразки (кісткові рештки) та біологічні сліди безвісти зниклої особи. Для встановлення генетичних ознак безвісти зниклої особи, необхідно вилучити особисті речі даної особи та направити їх на дослідження. Після проведення дослідження та отримання якісного ДНК-профілю, його поміщують до регіональних або центральних обліків генетичних ознак людини. Центральний облік генетичних ознак людини (ЦОГОЛ) формується з ДНК-профілів осіб, які проходять по у кримінальних провадженнях, слідів з місць нерозкритих злочинів, невпізнаних трупів, безвісно зниклих осіб та їх прямих родичів. Аналізуючи наявні в літературі дані, автор зазначає, що існує алгоритм проведення процедури ідентифікації невідомої особи за її останками на основі аналізу ДНК, який використовується в Україні повнопрофільними ДНК-лабораторіями: 1. Відбір з останків невстановленої особи біологічного матеріалу. 2. Виділення з цього матеріалу ДНК та її очищення. 3. Визначення кількості виділеної ДНК, оцінювання ступеня її деградації та нормалізація концентрації. 4. Ампліфікація маркерних ділянок ядерної ДНК, насамперед локусів із короткими тандемними повторами (STR, від Short Tandem Repeats), значно рідше – маркерних послідовностей, що містять сайти з однонуклеотидним поліморфізмом (SNP, від Single-Nucleotide Polymorphism). 5. Проведення капілярного електрофорезу ампліфікованих локусів із STR, або секвенування ядерних чи мітохондріальних послідовностей ДНК, що містять SNP. 6. Аналіз отриманих електрофореграм STR-локусів та/або хроматограм нуклеотидних послідовностей із SNP, який завершується встановленням індивідуальних молекулярно-генетичних ознак трупа невідомої особи. 7. Депонування встановлених молекулярно-генетичних ознак (переважно ДНК-профілів STR-локусів і послідовностей із SNP) у базах даних генетичної інформації. Ці дані використовують для генерації базою вхідних запитів на пошук збігів із генетичними ознаками інших осіб або слідів, зокрема, можливих родичів неідентифікованої особи. 8. Пошук збігів установлених генетичних ознак невідомої особи з ознаками відомих осіб (зазвичай імовірних близьких родичів) або з біологічними слідами, виявленими на речах відомого власника. За результатами пошуку та аналізу збігів призначають порівняльну експертизу, яка на основі статистичних оцінок дає висновок щодо остаточної ДНК-ідентифікації невпізнаної особи.

Mass deaths in wartime require forensic medical examinations to establish the causes of death, identify unidentified corpses and missing persons, and resolve other medical and biological issues of importance to the investigation. Performing these studies in wartime often involves a significant amount of damage to the corpses of the deceased, which in a fairly large number of cases (15%) results in the loss of signs that are significant for identification. The purpose of this work was to analyse existing scientific data and practical experience on modern possibilities for studying physical evidence of biological origin in order to solve expert tasks for identifying unidentified corpses and missing persons to expand knowledge about the possibilities of forensic molecular genetic examination during wartime. The author cites historical facts about the use of Bertillonage, fingerprinting, the discovery and study of DNA, which was at one time a revolutionary breakthrough in the development of forensic medicine and criminalistics. But during hostilities with the predominant use of artillery weapons, strike drones and missiles, the very widespread explosive trauma, which is characterized by polymorphism (mechanical, thermal, chemical effects) of injuries, as well as improper storage of dead bodies for various reasons, explains the impossibility today of using in full the generally accepted methods of forensic medical identification, fingerprinting, research using ultrasound diagnostics of internal organs, comparison of skull photos with photographs taken during life of the missing due to the loss of significant identification features of the corpse due to its destruction. The author notes in her study that at this stage one of the objective and reliable means of identification is forensic molecular genetic examination (SMGE). Using its technologies, it is possible to examine almost all tissues that contain DNA; biological objects that are contaminated with microflora; microquantities of biological material (only 6–9 nucleated cells are required to establish a high-quality DNA profile, but thanks to the polymerase chain reaction, the nuclear marker regions are amplified in the required quantity); mixed traces, especially in cases of investigation of objects for the fact of committing crimes on a sexual basis, to identify biological samples (bone remains) and biological traces of a missing person. To establish the genetic features of a missing person, it is necessary to remove the personal belongings of this person and send them for examination. After conducting the examination and obtaining a high-quality DNA profile, it is placed in regional or central registers of human genetic features. The central register of human genetic features (COGOL) is formed from DNA profiles of persons involved in criminal proceedings, traces from the scenes of unsolved crimes, unidentified corpses, missing persons and their direct relatives. Analysing the data available in the literature, the author notes that there is an algorithm for carrying out the procedure for identifying an unknown person from their remains based on DNA analysis, which is used in Ukraine by full-profile DNA laboratories: 1. Selection of biological material from the remains of an unidentified person. 2. Isolation of DNA from this material and its purification. 3. Determination of the amount of isolated DNA, assessment of the degree of its degradation and normalization of concentration. 4. Amplification of marker sections of nuclear DNA, primarily loci with short tandem repeats (STR, from Short Tandem Repeats), much less often – marker sequences containing sites with single-nucleotide polymorphism (SNP, from Single-Nucleotide Polymorphism). 5. Capillary electrophoresis of amplified loci with STR, or sequencing of nuclear or mitochondrial DNA sequences containing SNP. 6. Analysis of the obtained electrophoregrams of STR loci and/or chromatograms of nucleotide sequences with SNP, which ends with the establishment of individual molecular genetic features of the corpse of an unknown person. 7. Deposit of the established molecular genetic features (mainly DNA profiles of STR loci and sequences with SNP) in genetic information databases. These data are used to generate input queries by the database to search for matches with genetic features of other persons or traces, in particular, possible relatives of an unidentified person. 8. Search for matches of the established genetic features of an unknown person with the features of known persons (usually probable close relatives) or with biological traces found on the belongings of a known owner. Based on the results of the search and analysis of matches, a comparative examination is assigned, which, based on statistical assessments, gives a conclusion on the final DNA identification of an unidentified person.