Витребування доказів судом на прохання міжнародного комерційного арбітражу

Abstract

Статтю присвячено дослідженню правових аспектів процедури витребування доказів на прохання Міжнародного комерційного арбітражного суду через національні суди. Порядок подання доказів у міжнародному комерційному арбітражі залежить від правил, які сторони погодили в арбітражній угоді, а також від застосовуваних процесуальних норм арбітражного інституту (наприклад, Правила ЮНСІТРАЛ, ICC, LCIA тощо). Проте є загальні принципи та етапи, які характерні для більшості арбітражних процесів.Участь національних судів у відносинах, що виникають у зв’язку з арбітражним розглядом спорів, реалізується шляхом здійснення судовою владою в межах встановленого обсягу форм взаємодії певних функцій. Визначено, що основною метою, яку переслідує держава, надаючи національним судам повноваження щодо виконання функцій сприяння і контролю, є зацікавленість в реалізації міжнародної комерційної арбітражної юрисдикційної функції. Зазначені обставини зумовлюють ефективність арбітражного розгляду та його привабливість для сторін спору. Висвітлюється загальні правила подання доказів та повноваження надані міжнародному комерційному арбітражу, які включають повноваження на визначення допустимості, належності, істотності та значущості будь-якого доказу. Висновується, що загальним правилом є те, що вони передбачають право міжнародного арбітражного суду вимагати від сторін надання доказів, а також право запитувати надання третіми особами доказів, які склад арбітражного суду визнає необхідними для розгляду спору. Звертається увага, що дієвим способом отримання запитуваних доказів є передбачена ст. 27 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» можливість звернення третейського суду до національного суду за сприянням в отриманні доказів, шляхом їх витребування.Обґрунтовується, що сприяння суду в отриманні доказів в контексті ст. 27 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», слід розглядати лише в можливості витребування доказів судом у порядку ст. 84 ЦПК України. Витребування доказів, як складової інституту забезпечення доказів, відповідно до ч. 7 ст. 116 ЦПК, не є формою сприяння суду міжнародному комерційному арбітражу в отриманні доказів зміст якої полягає не тільки в отриманні доказів, які стосуються предмету доказування і мають значення для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому.

The article is dedicated to the study of the legal aspects of the procedure for obtaining evidence at the request of the International Commercial Arbitration Court through national courts. The procedure for submitting evidence in international commercial arbitration depends on the rules agreed upon by the parties in the arbitration agreement, as well as the applicable procedural norms of the arbitration institution (e.g., UNCITRAL Rules, ICC, LCIA, etc.). However, there are general principles and stages that are characteristic of most arbitration processes.The participation of national courts in relationships arising in connection with arbitration proceedings is implemented through the exercise of certain functions by the judiciary within the established scope of interaction. It has been determined that the primary goal pursued by the state, by granting national courts the authority to perform functions of assistance and control, is an interest in the implementation of the international commercial arbitration jurisdictional function. These circumstances ensure the effectiveness of arbitration proceedings and their attractiveness for the disputing parties.The general rules for submitting evidence and the powers granted to international commercial arbitration are highlighted, which include the authority to determine the admissibility, relevance, materiality, and significance of any evidence.It is concluded that the general rule is that the international arbitration court has the right to require the parties to submit evidence, as well as the right to request evidence from third parties, which the arbitration tribunal deems necessary for the resolution of the dispute.It is noted that an effective way to obtain the requested evidence is provided by Article 27 of the Law of Ukraine «On International Commercial Arbitration,» which allows the arbitration court to apply to the national court for assistance in obtaining evidence by way of a request for evidence.It is argued that the court’s assistance in obtaining evidence within the context of Article 27 of the Law of Ukraine «On International Commercial Arbitration» should only be considered in the possibility of requesting evidence by the court in accordance with Article 84 of the Civil Procedure Code of Ukraine. The request for evidence, as part of the institution of evidence preservation, in accordance with part 7 of Article 116 of the Civil Procedure Code, is not a form of court assistance to international commercial arbitration, which involves not only obtaining evidence relevant to the subject matter of the case and important for its resolution, but also primarily a way to prevent its potential loss in the future.