Characteristic of mutual Agreement procedure in case of the doubletaxation treaty between Azerbaijan and Ukraine

Abstract

Стаття присвячена порівняльно-правовому аналізу положень про процедуру взаємного узгодження в ст. 25 Конвенції між Урядом України та Урядом Азербайджанської Республіки проуникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на дохід імайно від 30липня 1999р. в контексті рекомендацій, передбачених в ст.25 Модельної податковоїконвенції ОЕСР. Остання є широко визнаним джерелом тлумачення норм двосторонніх договорів про уникнення подвійного оподаткування, в т.ч. і в Україні. Запропонований аналіз, з одногобоку, спрямований на пошук можливих шляхів удосконалення нормативних засад процедури взаємного узгодження з урахуванням ризику підвищення кількості податкових спорів (наприклад, використання терміна «резидент» в першому реченні ст. 25(1) згаданої Конвенції замість терміна«особа» створює можливість неоднозначного тлумачення суб’єктної сфери процедури взаємногоузгодження у випадку порушення вимог недискримінації), а з іншого боку – сприяє встановленню відповідності ст.25 згаданої вище Конвенції багатостороннім міжнародним зобов’язаннямобох договірних держав (зокрема, обидві договірні держави взяли на себе зобов’язання в рамкахглобальної кампанії з протидії розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків щодо запровадження мінімального трирічного строку для звернення платників податків щодо ініціювання процедури взаємного узгодження, однак ст. 25(1) відповідної Конвенції не передбачає аналогічних обмежень, на відміну від ст. 25(1) Модельної податкової конвенції ОЕСР). Крім того, автор також звертає увагу на те, що ст. 25(2) двосторонньої україно-азербайджанської конвенції немістить вказівки на обов’язок щодо імплементації досягнутих домовленостей між компетентними органами в рамках процедури взаємного узгодження без прив’язки до національних строків, що також не відповідає згаданим вище багатостороннім зобов’язанням. На підставі викладеногоавтор формулює власні пропозиції стосовно необхідності внесення змін у положення ст. 25(1) таст. 25(2) відповідної Конвенції, які можуть підвищити ефективність та результативність процедури взаємного узгодження як механізму вирішення спорів.

The article is dedicated to comparative and legal analysis of the provisions on mutual agreementprocedure in Art.25 of the Convention between the Government of Ukraine and the Government ofAzerbaijan Republic on Avoidance of Double taxation and Prevention of Tax Evasion regarding Taxeson Income and Capital dated 30July 1999 in the context of recommendations included in Art.25 of theOECD Model Tax Convention. The latter one is widely recognized source of interpretation of norms ofbilateral double taxation treaties in many countries including Ukraine. This analysis, on the one hand,is aimed at finding ways of improvement of normative basis of mutual agreement procedure takinginto consideration the risk of high number of tax disputes (for example, the replacement of the term‘person’ with the term ‘resident’ in the first sentence of Art.25(1) of the abovementioned Convention creates the risk of ambiguity in the context of personal scope of mutual agreement procedure in case of non-compliance of contracting state with the duties on non-discrimination regime) and, on the other hand, is assisting in the determination of compliance of Art. 25 of the abovementioned Convention with other international commitments of both contracting states (e.g., both contracting states have accepted commitments to introduce three-year minimum term for initiation of mutual agreement procedure by taxpayers according to the framework of the global campaign on counteracting base erosion and profit shifting but Art. 25(1) of the mentioned Convention does not mention such limitation in contrast to the provisions of Art. 25(1) of the OECD Model Tax Convention). Moreover, the author also admits that Art. 25(2) of the bilateral Convention does not include reference to the duty on implementation of mutual agreements concluded between competent authorities under the mutual agreement procedure without the link to the domestic time limits that is also not in accordance of the multilateral commitments. On the basis of this analysis, the author determines the need of amendments of Art. 25(1) and Art. 25(2) of the mentioned Convention that could improve efficiency and effectiveness of mutual agreement procedure as a mechanism of dispute resolution.