Проблема старості у контексті сучасних психологічних підходів: теоретичний аналіз

Abstract

Стаття присвячена актуальній і важливій проблемі старості, яка тісно переплітається з соціально-демографічною ситуацією у світі, що характеризується різким зростанням чисельності тієї частини людства, що досягла шістдесятилітнього віку. Розкриваються психофізіологічні та інтелектуальні особливості розвитку людини літнього віку, розвиток її емоційної та мотиваційної сфери на етапі пізнього онтогенезу. У статті розглядаються основні чинники постаріння населення у світі, серед яких виокремлюються зниження народжуваності, з одного боку, та загальне зростання середньої тривалості життя, з іншого, яка в окремих країнах світу, так званих «голубих зонах» досягає 82 і більше років життя. Розкриваються економічні, соціальні, психологічні та інші чинники, що впливають на розвиток суспільства і його благополуччя. Доведено актуальність запропонованої теми та розкриваються основні поняття старіння, висвітлено поняття успішне старіння. У статті проаналізовано досвід проведеного у 80-х роках у США МакАртурського дослідження та його значення для вивчення старості та процесів cтаріння. Завдяки організованому Мак’Артурами дослідженню у геронтопсихології сформувався новий підхід до трактування старості, згідно з яким старість почали вивчати у контексті таких понять як «якість життя», «задоволеність життям», «суб'єктивне благополуччя», які пов'язували не тільки з рівнем здоров'я людей літнього віку (біологічний підхід), але й з численними соціально-психологічними характеристиками, такими як соціальна активність, сенсожиттєві орієнтації, особливості емоційної сфери, адаптивне старіння та ін. У дослідженні було визначено, що необхідними елементами успішного старіння є висока безпека фізичного здоров'я, когнітивних функцій, а також психологічні та соціальні чинники. До психологічних чинників належать задоволеність життям, конструктивна копінг-поведінка, адекватна самооцінка, відсутність депресивних станів. Із соціальних чинників було відзначено активну залученість до суспільного життя, бажання та здатність до соціальних контактів.

The article is devoted to the topical and important problem of modernity – the problem of old age, which is closely connected with the socio-demographic situation in the world and which is characterized by a sharp increasing in the number of people that has reached the age of sixty. Psychophysiological and intellectual features of the development of the elderly, the development of their emotional and motivational spheres at the stage of late ontogenesis are revealed. The article examines the main factors of population aging in the world, including declining birth rates, on the one hand, and overall growth in life expectancy, on the other, which in some countries, the so-called "blue zones" reaches 82 years or more. Economic, social, psychological and other factors that influence on the development of society and its wellbeing are revealed. The relevance of the proposed topic is proved and the basic concepts of aging are revealed, the concept of successful aging is highlighted. In the article are analyzed the results of the McArthur study organized in the United States in the 1980s and its significance for the study of old age and the aging process. McArthur's research in gerontopsychology led to a new approach to the interpretation of old age, according to which old age began to be studied in the context of such concepts as "quality of life", "life satisfaction", "subjective well-being", which were associated not only with health of the elderly (biological approach), but also with numerous socio-psychological characteristics, such as social activity, meaningful life orientations, features of the emotional sphere, adaptive aging, etc. The study founded that the necessary elements of successful aging are high security of physical health, cognitive functions, as well as psychological and social factors. Psychological factors include life satisfaction, constructive coping-behavior, adequate self-esteem, lack of depression. Among the social factors, active involvement in public life, desire and ability to social contacts were noted.