Особливості соціально-психологічної компетентності підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку

Abstract

У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження соціально-психологічної компетентності підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку. Аналіз різних аспектів соціально-психологічної компетентності підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку, представлених в доробках українських вчених, дозволяє виділити основні напрямки досліджень: формування здатності ефективної взаємодії з оточуючими, уміння вступати у відносини та розв’язувати міжособистісні проблеми, прогнозувати наслідки комунікаційних ситуацій, емпатійні та предикативні компетенції, володіння способами саморегуляції та простими техніками спілкування, навичками упевненої поведінки тощо. Не дивлячись на різні підходи сучасних українських вчених до вивчення соціально-психологічної компетентності підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку, єдиним залишається визнання загальної спрямованості соціально-психологічної компетентності дітей з особливими освітніми потребами: на ефективність соціальної взаємодії, уміння вступати у стосунки та вирішувати міжособистісні проблеми. Виходячи з цього, функціональним та продуктивним є підхід до вивчення соціально-психологічної компетентності підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку, побудований на принципах зв’язку з реальними життєвими ситуаціями; вивченням соціально-психологічної компетентності в групі та в процесі спільної взаємодії; опори на особистісні якості підлітка та його емоційне реагування на комунікативні ситуації. Емпірично досліджено взаємозв’язок важливих компонентів соціально-психологічної компетентності, до яких віднесено: провідних агентів соціалізації підлітка з порушеннями інтелекту, суб’єктивну значущість для підлітка з порушеннями інтелекту подій життя, оточуючих людей та відносин з ними та систему ціннісних відносин. Малюнкова проєктивна методика показала, що слабка вираженість показників ворожості та депресивності у підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку створюють позитивне підґрунтя для формування соціально-психологічної компетентності. Труднощі у спілкуванні відповідають тривожності та проявляються на фоні вираженого комплексу неповноцінності.

The article presents the results of a theoretical-empirical study of the social-psychological competence of adolescents with intellectual disabilities. The analysis of various aspects of the social and psychological competence of adolescents with intellectual disabilities, presented in the works of Ukrainian scientists, allows us to identify the main directions of research: formation of the ability to effectively interact with others, the ability to enter into relationships and solve interpersonal problems, predict the consequences of communication situations, empathic and predicative competences, mastery of self-regulation methods and simple communication techniques, confident behavior skills, etc. Despite the different approaches of modern Ukrainian scientists to the study of the social-psychological competence of adolescents with intellectual disabilities, the only recognition remains the general focus of the social-psychological competence of children with special educational needs: on the effectiveness of social interaction, the ability to enter into relationships and solve interpersonal problems. Based on this, a functional and productive approach to the study of the social and psychological competence of adolescents with intellectual disabilities, built on the principles of connection with real life situations; studying social and psychological competence in a group and in the process of joint interaction; reliance on the adolescent's personal qualities and his emotional response to communicative situations. The relationship between the important components of social-psychological competence, which include: the leading agents of socialization of a teenager with intellectual disability, the subjective significance of life events, surrounding people and relationships with them, and the system of value relations for a teenager with intellectual disability, was empirically investigated. The pictorial projective technique showed that the weak expression of indicators of hostility and depression in adolescents with intellectual disabilities create a positive basis for the formation of social and psychological competence. Difficulties in communication correspond to anxiety and appear against the background of a pronounced inferiority complex.