Питання ключових особливостей розгляду справ щодо оскарження нормативно-правових актів за правилами адміністративного судочинства

Abstract

У статті вказано на те, що у справах щодо оскарження нормативно-правового акта за наявностіочевидних ознак його протиправності та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта, її цей позов може бути забезпечений шляхом зупиненнядії відповідного нормативно-правового акта. Це допускається у виключних випадках, коли наоснові наявних у справі доказів суд дійде переконання, що оскаржуваний акт явно суперечитькритеріям його правомірності, встановленим законодавством про адміністративне судочинство. Разом з тим, не може йти мова про виключний випадок для зупинення дії нормативно-правовогоакта, коли норми матеріального права встановлюють альтернативний порядок реалізації прав, якізачіпає оскаржуваний нормативно-правовий акт (зокрема, за можливості діяти на підставі норма-тивних актів вищої юридичної сили). Також, під час вирішення питання про зупинення дії нормативно-правового акта суд має дотримуватись меж судового втручання у діяльність їх видавниківта повагою до їх дискреційних повноважень, насамперед тих, що лежать у площині їх виключнихвладних управлінських функцій, особливо тих, яким властивий політичний та спеціалізований характер. Запропоновано для стимулювання позивачів до добросовісного користування їх правом на позов та процесуальними правами встановлювати дату, коли саме позивач дізнався або мав дізнатисьпро порушення його прав та законних інтересів. Припинення участі особи у суспільних відносинах, учасникам яких відповідний нормативно-правовий акт встановлює права та обов’язки, таксамо як й припинення дії самого нормативно-правового акта є початковою точкою обрахуваннястроку для його судового оскарження.Констатована наявність у законодавчих положеннях критичних прогалин, що породжують невизначеність щодо значення опублікованого оголошення про оскарження нормативно-правовогоакта для обрахування строків звернення до адміністративного суду для інших адресатів відповідного нормативно-правового акта, а також щодо процесуального статусу тих з них, які виявилинамір долучитись до розгляду справи про його протиправність.

The article points out that in cases concerning appeals against normative acts in the presence ofobvious signs of its unlawfulness and violation of the rights or legitimate interests of a person who hasfiled a lawsuit against such an act, this lawsuit can be accompanied by an interim remedy stopping theeffect of the respective normative act. This is allowed in exceptional cases when, on the basis of theevidence available in the case, the court is convinced that the contested act clearly contradicts the criteriaof its lawfulness established by law on administrative proceedings. At the same time, one cannot claimthat an exceptional case for stopping the effect of a normative legal act, when the norms of substantive law establish an alternative procedure for the exercise of rights affected by the contested normative legal act (in particular, if it is possible to act on the basis of normative acts having higher legal force). In addition, when deciding the issue of suspending the effect of a normative legal act, the court must observe the limits of judicial intervention in the activities of their issuers and respect their discretionary powers, primarily those that lie in the domain of their exclusive executive functions, especially those that are characterized by political and narrowly-specialized character.The author, moreover, maintains that in order to encourage plaintiffs to use their right to claim and procedural rights in good faith, it is proposed to establish the date when the plaintiff learned or should have learned about the violation of his rights and legitimate interests. It is also clarified that termination of a person’s participation in social relations, the participants of which are assigned rights and duties by the relevant normative act, as well as the termination of the normative legal act itself, is the starting point for calculating the timeframe for its appeal to court.The article also indicates that there are critical gaps in the legislative provisions, which give rise to uncertainty regarding the impact of the published announcement on the appeal of a normative act on timeframes of appeal to the administrative court for other addressees of the relevant normative legal act, as well as regarding the procedural status of those who expressed their intention to join before consideration of the case on its unlawfulness.