Суб’єкти фінансового моніторингу обігу криптовалюти в Україні та їх повноваження: фінансово-правовий аспект

Abstract

Доведено актуальність дослідження суб’єктів фінансового моніторингу обігу криптовалюти в Україні та їх повноважень. На основі аналізу наукових напрацювань з окресленої проблематикиобґрунтовано відсутність системних наукових напрацювань, присвячених окресленої проблематиці. Мета статті полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо уточнення суб’єктів фінансового моніторингу обігу криптовалюти в Україні та їх повноважень. Уточнено класифікацію суб’єктів фінансового моніторингу обігу криптовалюти. За першимкритерієм «рівень фінансового моніторингу» виокремлено суб’єктів загального моніторингу (Державна служба фінансового моніторингу України, Міністерство цифрової трансформації, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) та внутрішнього моніторингу (банки, страхові та інші фінансові установи, біржі та інші учасники ринкувіртуальних активів, фізичні особи).За другим критерієм «час проведення» фінансовий моніторинг обігу криптовалюти поділе-но на попередній, поточний та наступний і відповідно виокремлено суб’єктів зазначених видівфінансового моніторингу.За результатами дослідження запропоновано внесеними змінами до Закону України «Про за-побігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачитинорми про розподіл суб’єктів фінансового моніторингу обігу криптовалюти не за видами віртуальних активів, а за рівнями такого моніторингу (загальний, внутрішній), а також залежно відчасу його проведення (попередній, поточний, наступний). При удосконаленні цього Закону доцільно: визначити механізм проведення фінансового моніторингу обігу криптовалюти, який маєохоплювати всю сукупність визначених видів віртуальних активів; конкретизувати повноваженнясуб’єктів кожного виду фінансового моніторингу. Зроблено висновок, що до суб’єктів фінансового моніторингу обігу криптовалюти в Україні зурахуванням новел законодавства та власних пропозицій доцільно віднести окремий склад такихсуб’єктів, що й складає наукову новизну даного дослідження. При цьому в якості напряму подальших досліджень необхідно зазначити розробку моделі здійснення фінансового моніторингуобігу криптовалюти з урахуванням важливих напрацювань європейського досвіду в даному контексті.

The article proves the relevance of studying the subjects of financial monitoring of cryptocurrencycirculation in Ukraine and their powers. Based on the analysis of scientific developments on the outlinedissues, the author substantiates the absence of systematic scientific developments on the outlined issues. The purpose of the article is to substantiate proposals for clarifying the subjects of financial monitoring of cryptocurrency circulation in Ukraine and their powers.The author clarifies the classification of subjects of financial monitoring of cryptocurrency circulation. According to the first criterion, «level of financial monitoring», the law distinguishes between subjects of general monitoring (the State Financial Monitoring Service of Ukraine, the Ministry of Digital Transformation, the National Bank of Ukraine, the National Securities and Stock Market Commission) and internal monitoring (banks, insurance and other financial institutions, exchanges and other participants in the virtual asset market, and individuals). According to the second criterion, «time of conduct», financial monitoring of cryptocurrency circulation is divided into preliminary, current and subsequent, and the subjects of these types of financial monitoring are identified accordingly.Based on the results of the study, the author suggests that the Law of Ukraine «On Prevention and Counteraction to Legalisation (Laundering) of Proceeds of Crime, Terrorist Financing and Financing of Proliferation of Weapons of Mass Destruction» should be amended to provide for the division of subjects of financial monitoring of cryptocurrency circulation not by types of virtual assets, but by levels of such monitoring (general, internal), and also depending on the time of its conduct (preliminary, current, subsequent). When improving this Law, it is advisable to: define the mechanism for financial monitoring of cryptocurrency circulation, which should cover the entirety of the specified types of virtual assets; specify the powers of the subjects of each type of financial monitoring. The author concludes that, taking into account the novelties of legislation and the author’s own proposals, it is advisable to include a separate set of such entities as subjects of financial monitoring of cryptocurrency circulation in Ukraine, which is the scientific novelty of this study. At the same time, as a direction for further research, it is necessary to note the development of a model for financial monitoring of cryptocurrency circulation, taking into account important developments of the European experience in this context.