Літературно-художній антропонімікон роману «Амадока» Софії Андрухович

Abstract

Сьогодні ономасти активно вивчають власні імена в художніх творах сучасних авторів. Відомо, що майстри слова стараються вибирати найменування персонажів так, щоб вони якнайповніше розкривали характер, стиль життя, зовнішність, щоб працювали на формування образу. Наша стаття присвячена дослідженню власних назв героїв із роману «Амадока» Софії Андрухович. Визначено виражальні можливості літературно-художніх антропонімів, їх характеристичний потенціал. Мета – проаналізувати літературно-художній антропонімікон роману «Амадока» С. Андрухович. Наше завдання – довести, що літературно-художні антропоніми роману «Амадока» виконують низку функцій, а найпоширенішим засобом реалізації інформаційно-оцінної функції є внутрішня форма оніма. Доведено, що літературно-художні антропоніми роману «Амадока» характеризують героїв за національною ознакою, тому ціла низка імен та прізвищ зараховано до відповідної антропосистеми. Інформаційно-оцінна характеристика закладена в іменах і прізвищах героїв. Доонімна семантика найменувань головних героїв спрацьовує в тексті, авторська характеристика сприяє розкриттю цієї інформації. З’ясовано, що літературно-художні антропоніми мають потужний заряд, який характеризує героїв, сприяє формуванню образів. Авторка часто використовує розмовні здрібніло-пестливі або згрубілі варіанти імен, що вказує на її ставлення до персонажів. Значну увагу письменниця приділила хронологічно значущим літературно-художнім антропонімам, які є маячками конкретного часового відрізка. Отже, питомо українська лексика та регіональний антропонімікон є основною базою для творення літературно-художніх антропонімів роману «Амадока» Софії Андрухович. Власні назви героїв відповідають місцю та часові, етнічній кваліфікації, несуть важливу інформацію. С. Андрухович не просто повертає пам’ять людей, вона збирає забуті імена, а ті, що відомі, наповнює новим змістом. Вона розкриває секрети чарівності оніма в романі, заставляє його працювати на сюжет, композицію, жанр. Проведене дослідження дає право стверджувати, що серед широкого спектру виражальних засобів у художніх творах важливе місце належить літературним онімам.