Відмежування кримінальних правопорушень, вчинених в стані сильного душевного хвилювання, від суміжних складів кримінальних правопорушень

Abstract

Досліджується позиції вчених, а також положення чинного законодавства та проєкту Кримінального кодексу України в частині відмежування кримінальних правопорушень, вчиненихв стані сильного душевного хвилювання від суміжних складів кримінальних правопорушень. Проведений аналіз судової практики та практики правозастосування за вчинення умисних вбивств в стані сильного душевного хвилювання, матір’ю своєї новонародженої дитини та приперевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Визначено теоретичні підходи щодо кваліфікації діянь, вчинених в стані сильного душевного хвилювання та позиції із врахуванням судової практики щодо відмежування кримінальних правопорушень, вчинених в стані сильного душевного хвилювання від суміжних складів кримінальних правопорушень. Обґрунтовано, що для правильної кваліфікації злочинів, вчинених в стані сильного душевного хвилювання, необхідно встановити не лише ознаки складів відповідних злочинів, а й розмежувати їх від суміжних складів злочинів, оскільки від цього залежить вид та ступінь відповідальності особи за скоєне кримінальне правопорушення, а також міра покарання, яка призначається у випадку визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення.

The article examines the positions of scholars, as well as the provisions of current legislation and thedraft Criminal Code of Ukraine in terms of distinguishing criminal offenses committed in a state of greatemotional distress from related corpus delicti ofcriminal offenses.The author analyzes judicial and law enforcement practice for premeditated murder in a state of greatemotional distress, by a mother of her newborn child, and in case of exceeding the limits of necessarydefense or in case of exceeding the measures necessary to detain the person who committed the criminaloffense.The author defines theoretical approaches to the qualification of acts committed in a state of greatemotional distress and the position, taking into account the case law, on the distinguishing criminaloffenses committed in a state of great emotional distress from related corpus delicti ofcriminal offenses.It is substantiated that for the correct qualification of crimes committed in a state of strong mentalexcitement, it is necessary to establish not only the features of the corresponding crimes, but also todistinguish them from the related corpus delicti ofcrimes, since the type and degree of responsibility ofthe person for the committed criminal offense, as well as the degree, depend on this punishment, whichis imposed in case of finding a person guilty of committing a criminal offense.