Психологічне значення життєстійкості у формуванні фрустраційної толерантності особистості підлітка

Abstract

У статті розкрито особливу роль фрустраційної толерантності, її представлено як інтегральну особистісну характеристику, яка забезпечує здатність людини переносити напругу, зберігати відносний спокій під час зіткнення з перешкодами. Обґрунтовано, що вона є основним рушійним механізмом, який надає можливість особистості швидко пристосовуватись до нових реалій, протистояти різноманітним стресовим факторам, знаходити шляхи вирішення життєвих труднощів, ефективно вибудовувати своє життя, зберігати оптимістичне ставлення, знаходити в собі сили будувати плани й рухатись далі за будь-яких обставин, відстоювати свої цінності, інтереси та потреби, а головне самореалізовуватись, зберігаючи фізичне та психічне здоров’я. Визначено, що високий рівень фрустраційної толерантності пов’язаний з високою самооцінкою, нервово-психічною стійкістю, інтернальністю локус контролю, низькою особистісною та ситуативною тривожністю, проявом оптимізму. Зазначено, що фрустраційні чинники більшою мірою залежать від суб’єктивного досвіду людини, своєрідності її сприйняття та того сенсу, який вона їм приписує, а також загального усвідомлення індивіда ймовірності задоволення власних потреб. Підкреслено, що саме в підлітковому віці, особистість схильна до підвищеної емоційності, основною формою якої є фрустрація. Наголошено, на важливому значенні соціальних чинників у формуванні фрустраційної толерантності, зокрема процесі її цілеспрямованого розвитку. Визначено, що основною передумовою формування та розвитку фрустраційної толерантності є життєстійкість особистості, яка надає змогу підтримувати ефективну життєдіяльність, навіть за наявності несприятливих умов та обставин. Життєстійкі переконання впливають на оцінку поточної ситуації, зокрема зменшують її травматичність, допомагають сприймати будь-які зміни як шанс для вдосконалення та особистісного розвитку, надають можливість прогнозувати бажане майбутнє, використовувати конструктивні копінг стратегії.

The article reveals the role of frustration tolerance. It is presented as an integral personal characteristic that ensures a person’s ability to endure stress and maintain relative calm when faced with difficulty. It is substantiated that it is the main driving mechanism that allows a person to quickly adapt to new realities, resist various stress factors, find ways to solve life’s difficulties, effectively build their lives, maintain an optimistic attitude, find the strength to make plans and move on and most importantly self-fulfilment, while maintaining physical and mental health. A high level of frustration tolerance is associated with high self-esteem, psychological stability, internal locus of control, low personal and situational anxiety and the manifestation of optimism. It is noted that frustration factors largely depend on a person’s subjective experience, the uniqueness of his perception and the meaning he attributes to them, as well as the individual’s general awareness of the probability of satisfying his own needs. The importance of social factors in the formation of frustration tolerance, in particular the process of its purposeful development, is emphasized. It is determined that the main prerequisite for the formation and development of frustration tolerance is the hardiness of the individual, which makes it possible to maintain effective life, even under adverse conditions and circumstances. Hardiness affects the assessment of the current situation, in particular, reduces its trauma, helps perceive any changes as a chance for improvement and personal development, allows you to predict the desired future and uses constructive coping strategies.