Збройні сили перед викликом глобалізації: від традиційної оборони до глобальної відповідальності

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження трансформації ролі та функцій збройних сил у контексті глобалізаційних процесів, які суттєво змінюють архітектоніку міжнародної безпеки у XXI ст.. Автор аналізує перехід від традиційної моделі збройних сил, що орієнтована виключно на оборону національного простору, до концепції армії як суб’єкта глобальної відповідальності, наголошуючи на необхідності адаптації військових інституцій до нових викликів, зокрема до гібридних загроз, інформаційної та кібернетичної війни, правових і етичних змін, технологічного прориву та зростання гуманітарної ролі збройних сил. Розкривається зміна характеру сучасних конфліктів, у яких дедалі рідше домінують класичні збройні зіткнення між регулярними арміями, натомість зростає частка асиметричних загроз: діяльність терористичних угруповань, приватних військових компаній, інформаційно-психологічне протиборство, деструктивна пропаганда, кібератаки. Збройні сили змушені трансформуватися відповідно до нового типу воєнної реальності. Досліджено вплив глобалізаційних процесів на поняття національного суверенітету і функціонування збройних сил в умовах колективної відповідальності. Збройні сили сучасних держав дедалі частіше інтегруються в структури міжнародної безпеки (ООН, НАТО, ЄС) і діють за узгодженими стандартами, у тому числі правовими й морально-етичними. Підкреслюється роль штучного інтелекту, автономних бойових систем, БПЛА, супутникових мереж і кіберзасобів як нової генерації інструментів війни. Автор наголошує на етико-правових викликах, що супроводжують використання новітніх технологій: відсутність чітких міжнародних норм регулювання застосування автономної зброї, проблема розподілу відповідальності у випадку помилкових рішень, зроблених штучним інтелектом. Зазначено, що ці питання потребують міждисциплінарного обговорення та правового врегулювання в рамках міжнародного гуманітарного права. У статті розглянуто концепт гуманітарно-орієнтованої армії, яка повинна мати не лише бойову, а й соціальну, етичну, медичну та інформаційну компетентність, проаналізовано формування глобальної військової логістики та підкреслено вразливість останньої перед загрозами блокад, кібератак або санкційних обмежень. У висновках зазначено, що глобалізація створює нову реальність для збройних сил, де класичне уявлення про армію як інститут оборони поступається місцем уявленню про багатофункціональний безпековий інструмент, який діє на перетині національного, регіонального та глобального рівнів. Сучасні збройні сили мають бути готовими до оперативної адаптації, участі у гібридних конфліктах, захисту не лише території, а й ментального простору, реагування на кризи цивільного характеру та співпраці з міжнародними гуманітарними структурами.

The article presents a comprehensive study of the transformation of the role and functions of the armed forces in the context of globalization processes that significantly reshape the architecture of international security in the 21st century. The author analyzes the transition from the traditional model of armed forces, primarily focused on the defense of national territory, to the concept of the military as a subject of global responsibility. Particular attention is paid to the need for military institutions to adapt to new challenges, including hybrid threats, information and cyber warfare, legal and ethical transformations, technological breakthroughs, and the expanding humanitarian role of the armed forces. The study highlights the changing nature of contemporary conflicts, where traditional armed clashes between regular armies are becoming less dominant, while the share of asymmetric threats is growing – including terrorist groups, private military companies, information-psychological confrontation, destructive propaganda, and cyberattacks. The armed forces are compelled to transform in accordance with this new type of military reality. The article examines the impact of globalization on the concept of national sovereignty and the functioning of armed forces under conditions of collective responsibility. Modern states increasingly integrate their armed forces into international security structures (UN, NATO, EU), operating under coordinated legal, ethical, and operational standards. The role of artificial intelligence, autonomous combat systems, unmanned aerial vehicles (UAVs), satellite networks, and cyber technologies as a new generation of warfare tools is emphasized. The author underlines the ethical and legal challenges accompanying the use of advanced technologies, including the lack of clear international norms for the use of autonomous weapons and the issue of accountability for decisions made by artificial intelligence. These issues require interdisciplinary debate and legal regulation within the framework of international humanitarian law. The article also explores the concept of a humanitarian-oriented military force that must possess not only combat capabilities but also social, ethical, medical, and informational competence. The formation of global military logistics is analyzed, with a focus on its vulnerability to blockades, cyberattacks, and sanctions-related restrictions. In conclusion, it is stated that globalization creates a new reality for the armed forces, in which the classical perception of the army as a defensive institution is replaced by the vision of a multifunctional security instrument operating at the intersection of national, regional, and global levels. Modern armed forces must be capable of rapid adaptation, participation in hybrid conflicts, protection not only of territory but also of the cognitive space, response to civil crises, and cooperation with international humanitarian organizations.