Концепт «цивілізація» в гуманітарних науках та літературознавстві крізь призму творчості Мартіна Еміса

Abstract

Концепт «цивілізація» є одним з ключових понять гуманітарного знання, починаючи з XVIII століття і до сьогодні. Полісемантичність і масштаб цього поняття, і відповідно різні інтелектуальні традиції його інтерпретації створили підстави для розвитку «цивілізаційних студій» як міждисциплінарного дослідницького простору, що вивчає еволюцію та динаміку цивілізацій. Стаття досліджує історичну трансформацію поняття «цивілізація» від античності до сучасності, аналізуючи концепції провідних учених. Простежено еволюцію розуміння цивілізації від лінійної моделі прогресу до складної багатовимірної системи взаємодій у працях філософів, істориків та культурологів. Особливої уваги надано аналізу різних методологічних підходів до дослідження цивілізаційних процесів, зокрема, структуралістському, постмодерністському та світсистемному аналізу. Розглянуто внесок українських науковців у розвиток цивілізаційної теорії, що дозволяє виявити специфіку національного розуміння цього феномену в контексті глобальних трансформацій. Проаналізовано методологічні підходи до дослідження цивілізаційних процесів із застосуванням інструментарію різних гуманітарних дисциплін. Поєднання цивілізаційних студій з літературознавчими підходами є продуктивним для дослідження цивілізаційних і культурних процесів, відтворених у художній літературі. У статті розглянуто специфіку репрезентації цивілізаційних процесів у літературі XX–XXI століть, з особливою увагою до творчості Мартіна Еміса – одного з провідних сучасних британських письменників. Різноманітні аспекти сучасної цивілізації, її суперечності та культурні наслідки, зокрема, сучасне місто як центр цивілізації та зіткнення Західної і Східної мегацивілізацій, досліджені в його творах. Окрему увагу приділено аналізу постмодерністських наративних стратегій Еміса як засобу художнього осмислення цивілізаційних процесів. Дослідження розкриває, як через літературну творчість артикулюються такі актуальні проблеми, як екологічна криза, соціальна нерівність, релігійний фундаменталізм, культурна фрагментація та трансформація людської суб’єктивності в умовах глобалізованого інформаційного суспільства.

The concept of «civilization» has been one of the key concepts in humanities from the 18th century until today. The polysemantic nature and scope of this concept, along with different intellectual traditions of its interpretation, created foundations for the development of «civilization studies» as an interdisciplinary research space that studies the evolution and dynamics of civilizations. The article examines the historical transformation of the concept of «civilization» from antiquity to modern times, analyzing the concepts of leading scholars. The evolution of the understanding of civilization is traced from a linear model of progress to a complex multidimensional system of interactions in the works of philosophers, historians, and cultural theorists. Special attention is given to the analysis of various methodological approaches to the study of civilizational processes, particularly structuralist, postmodernist, and world-system analysis. The contribution of Ukrainian scholars to the development of civilization theory is examined, which allows for revealing the specifics of the national understanding of this phenomenon in the context of global transformations. The methodological approaches to the study of civilizational processes are analyzed using the tools of various humanities disciplines. Combining civilization studies with literary approaches is productive for researching civilizational and cultural processes depicted in literature. The article examines the specifics of the representation of civilizational processes in the literature of the 20th-21st centuries, with particular attention to the works of Martin Amis – one of the leading contemporary British writers. Various aspects of modern civilization, its contradictions and cultural implications, particularly the modern city as a center of civilization and the clash between Western and Eastern mega-civilizations, are explored in his works. Special attention is paid to the analysis of Amis’s postmodernist narrative strategies as a means of artistic understanding of civilizational processes. The research reveals how such pressing problems as ecological crisis, social inequality, religious fundamentalism, cultural fragmentation, and the transformation of human subjectivity in the context of globalized information society are articulated through literary creativity.