Від ефекту «швидкого мислення» до національної безпеки держави

Abstract

Дане дослідження охоплює взаємозв’язок між когнітивними особливостями людини (зокрема, ефектом «швидкого мислення») та національною безпекою. В статті розглядається як саме вроджені когнітивні процеси можуть використовуватися в інформаційних війнах та маніпулятивних технологіях, а також яким чином держава може посилювати когнітивну стійкість населення. Сучасною особливістю є «пришвидшення» суспільного розвитку, котре корелюється із вдосконаленням технологій обміну інформацією. На цьому тлі надзвичайної популярності набуває тенденція «мислити швидко» (тобто, рефлекторно та емоційно), а не «мислити повільно» (тобто, більш раціонально та розважливо). Розуміння основ та принципів функціонування когнітивних особливостей людини робить її відкритою та вразливою для інформаційно-психологічних впливів. Також фокусом на певному етапі дослідження стає роль стереотипів та когнітивних упереджень у формуванні сприятливого середовища для застосування маніпулятивних технологій. Стереотипи виконують роль шаблонів, котрими послуговуються у випадку необхідності опрацювання визначеного потоку інформації. Причинами використання стереотипного мислення може бути як брак часу для опрацьовування великого об’єму інформації, так і небажання розширити базу знань з досліджуваної проблематики, що дозволило б зробити самостійні висновки та проробити власні інтерпретації подій, явищ, процесів. Підвищення когнітивної стійкості населення на сучасному етапі є важливим елементом національної безпеки, особливо з огляду на різного роду гібридні загрози, інформаційні війни та масові маніпуляції. Когнітивна стійкість – це, насамперед, здатність людей критично оцінювати інформацію, протидіяти маніпулятивним впливам та зберігати раціональне мислення в кризових умовах. Когнітивні особливості людини, зокрема ефект швидкого мислення, можуть бути як слабким місцем у сфері інформаційної безпеки, так і ресурсом для зміцнення держави. Основне завдання держави– навчити громадян розпізнавати маніпулятивні впливи, заохочувати та стимулювати повільне мислення в критичних ситуаціях та розвивати національні стратегії когнітивної безпеки.

This study includes the relationship between human cognitive characteristics (in particular, the effect of “quick thinking”) and the national security. The article examines how innate cognitive processes can be used in information wars and manipulative technologies, as well as how the state can strengthen the cognitive stability of the population. A modern feature is the “acceleration” of social development, correlated with the improvement of information exchange technologies. Against this background, the tendency to “think quickly” (i.e. reflexively and emotionally), rather than to “think slowly” (i.e. more rationally and judiciously), is becoming extremely popular. Understanding the basics and principles of functioning of human cognitive characteristics makes them open and vulnerable to information and psychological influences. Also, at a certain stage of the study the focus is on the role of stereotypes and cognitive biases in the formation of a favourable environment for the use of manipulative technologies. Stereotypes act as templates used when it is necessary to process a certain flow of information. The reasons for using stereotypical thinking may be both a lack of time to process a large amount of information, and an unwillingness to expand the knowledge base on the issues under study, which would allow one to draw independent conclusions and make one’s own interpretations of events, phenomena, and processes. Increasing the cognitive resilience of the population at the present stage is an important element of national security, especially given various types of hybrid threats, information wars, and mass manipulations. First of all, cognitive resilience is the ability of people to critically evaluate information, resist manipulative influences, and maintain rational thinking in crisis conditions. Human cognitive characteristics, in particular the effect of quick thinking, can be both a weak point in the field of information security and a resource for strengthening the state. The main task of the state is to teach citizens to recognize manipulative influences, encourage and stimulate slow thinking in critical situations, and develop national strategies for cognitive security.