Криза демократії: аналіз і прогнозування у сучасному науковому дискурсі

Abstract

У статті розглядається криза демократії як одна із глобальних проблем сучасності, коли постає реальна загроза наступу авторитаризму / автократії навіть у країнах з тривалою історією демократичного розвитку. Метою статті є аналіз основних методологічних підходів та напрацювань сучасних науковців щодо внутрішніх умов і чинників нинішнього етапу кризи демократії. Відмічається, що, на думку дослідників, занепад демократії може проявлятися як у недієвості системи стримування і противаг, так і в поступовому встановленні авторитарного контролю над медіа, громадянським суспільством, судовою владою. З’ясовано, що в теоретичному дискурсі виділяються такі основні чинники кризи демократії: високий рівень невдоволення громадян політикою; низький рівень задоволеності та довіри до урядів і політиків; значний дефіцит політичної грамотності; зменшення чисельного складу партій через кризу класичних ідеологій; зростання впливу акторів, які не несуть виборчої відповідальності, таких як транснаціональні інституції, центральні банки чи регуляторні органи; неефективність або провал представництва; поширення складних механізмів управління, які ухиляються від підзвітності та прозорості; загроза популізму та авторитарних настроїв; інформаційна війна та зовнішній вплив. Увагу акцентовано, що вивчення причин і проявів нинішньої кризи демократії дозволяє прогнозувати можливі варіанти розвитку глобального демократичного транзиту та розробляти конкретні плани по мінімізації авторитарного реваншу в окремих регіонах і країнах, здійснювати заходи для зміцнення демократичних цінностей, громадянської активності. Зроблено висновок, що хоча авторитарний відкат є реальною загрозою, особливо у країнах, де суспільство втрачає довіру до демократії та підтримує ідею «сильного лідера», процес занепаду демократії не є неминучим. Його можна зупинити, якщо створити умови для розвитку активного громадянства в умовах глобалізації, поєднуючи ефективні процедури ухвалення рішень із принципами плюралістичної демократії.

The article examines the crisis of democracy as one of the global challenges of modernity, where there is a tangible threat of authoritarianism/autocracy advancing even in countries with a long history of democratic development. The aim of the article is to analyze the main methodological approaches and findings of contemporary scholars regarding the internal conditions and factors of the current stage of the democratic crisis. It is noted that, according to researchers, the decline of democracy can manifest both in the inefficacy of the system of checks and balances and in the gradual establishment of authoritarian control over the media, civil society, and the judiciary. The study identifies key factors contributing to the crisis of democracy within theoretical discourse, including: a high level of public dissatisfaction with politics; low levels of satisfaction and trust in governments and politicians; a decline in party membership due to the crisis of classical ideologies; the growing influence of actors who are not electorally accountable, such as transnational institutions, central banks, or regulatory bodies; ineffective or failed political representation; the proliferation of complex governance mechanisms that evade accountability and transparency; the threat of populism and authoritarian tendencies; information warfare and external influence. Emphasis is placed on the idea that studying the causes and manifestations of the current democratic crisis allows for forecasting potential trajectories of global democratic transition and developing specific strategies to minimize authoritarian resurgence in certain regions and countries, as well as implementing measures to strengthen democratic values and civic engagement. The article concludes that while democratic backsliding poses a real threat, especially in societies where trust in democracy is waning and support for the idea of a "strong leader" is growing, the decline of democracy is not inevitable. It can be halted by fostering conditions for active citizenship in the context of globalization, combining effective decision-making procedures with the principles of pluralistic democracy.