Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/75140
Название: | Проблеми діалогічного аргументованого навчання на уроках зарубіжної літератури |
Другие названия: | Problems of dialogic argumentative learning at foreign literature lessons |
Авторы: | Гаврило, Ігор Володимирович Славич, Тетяна Ярославівна Рошко, Михайло Михайлович |
Ключевые слова: | дискусія, аргументування, комунікація, епістемні знання, залученість, діалог, discussion, argumentation, communication, epistemic thinking, engagement, dialogue |
Дата публикации: | 2025 |
Издательство: | Видавничий дім "Гельветика" |
Библиографическое описание: | Гаврило І. В. Проблеми діалогічного аргументованого навчання на уроках зарубіжної літератури/ І. В. Гаврило, Т. Я. Славич, М. М. Рошко// Сучасні дослідження з іноземної філології: збірник наукових праць/ голов. ред. М. П. Фабіан. – Ужгород: Видавничий дім «Гельветика» - 2025. – Вип. 1(27). – С. 381-389. – рез. укр., англ. – Бібліогр.: с. 389 (9 назв). |
Краткий осмотр (реферат): | Останні дослідження з педагогіки вказують на важливість активної участі студентів у навчальному процесі для ефективного засвоєння знань. Найкращі результати досягаються тоді, коли навчання проводиться у формі діалогу. Такий підхід сприяє ґрунтовному розумінню матеріалу, розвитку критичного мислення та мотивації. Однак у сучасній університетській практиці діалог часто обмежується питаннями фактологічного характеру, які не стимулюють дискусії чи глибокого осмислення. Традиційний сценарій уроку базується на коротких відповідях студентів на запитання викладача, що обмежує дослідницьку атмосферу в аудиторії. Згідно зі схемою «ініціація, відповідь, відгук» (IRF), ініціативи викладача переважно складаються з закритих запитань, що стимулюють короткі відповіді. Альтернативою є розширений діалог (IRFRF), який заохочує студентів до висловлення власних думок, обґрунтувань і критичного аналізу. Основні принципи цього підходу включають колективність, взаємність, підтримку, кумулятивність та цілеспрямованість. У такому навчанні викладач виконує роль модератора, підтримує обговорення і допомагає студентам поглиблювати свої знання. Дослідження показують, що студенти часто не готові до аргументації через недостатній рівень знань, відсутність навичок або страх висловлювати свої думки. Вони переважно захищають власні позиції і зрідка інтегрують аргументи інших учасників. Участь у дискусії, що базується на розширеному діалозі, сприяє розвитку критичного мислення та концептуального розуміння. Відтак, задля ефективно-го діалогічного навчання важливо створити такі умови, які сприятимуть зацікавленості студентів: викладачі мають ставити відкриті запитання, що стимулюють висловлення різних точок зору, а також надавати можливості для дискусій у групах. Водночас необхідно враховувати соціальні аспекти, зокрема небажання студентів виступати проти одногрупників або захищати неприйнятну для них позицію. Активна участь студентів у діалозі не лише розвиває їхні навички аргументування, а й сприяє кращому розумінню навчального матеріалу та підвищенню мотивації до навчання. Recent research in pedagogy indicates the importance of active student participation in the learning process for effective learning. The best results are achieved when learning is conducted through dialogue. This approach contributes to a better understanding the material and developing critical thinking and motivation. However, in modern university practice, dialogue is often limited to factual questions that do not stimulate discussion or profound investigation. The traditional lesson scenario is based on short students’ answers to the teacher’s questions, which limits the research atmosphere in the classroom. According to the “initiation, response, feedback” (IRF) scheme, the teacher’s initiatives mainly consist of closed questions that stimulate short answers. Extended dialogue (IRFRF) is an alternative scheme that encourages students to express their thoughts, justifications and critical analysis. The main principles of this approach include collectivity, reciprocity, support and purposefulness. The teacher is a moderator who supports the discussion and helps students broaden their knowledge. Research shows that students are often unprepared for discussions due to insufficient knowledge, lack of skills or fear of expressing their opinions. They mainly defend their positions but rarely integrate the arguments of other participants. Participation in a discussion based on extended dialogue contributes to developing critical thinking and conceptual understanding. Therefore, it is essential to create conditions that will promote student interest: teachers should ask open questions that stimulate the expression of different points of view and provide opportunities for group discussions. It is necessary to consider social aspects, particularly the reluctance of students to speak out against their classmates or defend an unacceptable position. Active students’ participation in the dialogue develops their argumentation skills, contributes to a better understanding of the educational material and increases motivation to study. |
Тип: | Text |
Тип публикации: | Стаття |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/75140 |
ISSN: | 2617-3921 |
Располагается в коллекциях: | 2025 / Сучасні дослідження з іноземної філології. Випуск 1(27) |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
Проблеми діалогічного.pdf | 316.63 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.