Медіація у спорах про державну підтримку аграріїв: оцінка правових можливостей

Abstract

У статтірозглядається науково-практична проблематика застосування медіації до вирішення спорів у сфері надання державної підтримки сільському господарству. Підгалузь агропротекційного законодавства є однією з найбільш проблемних у сучасному аграрному законодавстві України. Зокрема, відносини підтримки сільськогосподарських товаровиробників породжують значну кількість спорів та конфліктів. Це пояснюється кількома факторами: а) значною кількістю задіяних суб’єктів із різними правовими статусами; б) широким колом агропротекційних правових механізмів, які мають різну юридичну природу; в) високим ступенем зацікавленості суб’єктів у отриманні державної підтримки; г) недосконалістю законодавчих положень, що створює благодатне підґрунтя для спірних ситуацій. Незважаючи на те, що державна підтримка охоплює заходи сприяння, слід підкреслити, що конфліктність цих відносин досить висока через конкурентні засади надання, обмежене бюджетне чи інше фінансування, короткостроковість програм тощо. У зв’язку з цим кількість спорів у агропротекційній сфері залишається стабільно на високому рівні, вимагаючи додаткових науково-практичних розвідок у напрямі формування альтернативних способів їхнього вирішення. Ураховуючи поширену тенденцію до поглибленого вивчення медіації як найбільш відомого способу врегулювати спір поза судом, закономірно постає питання про можливість і законність застосування цієї процедури до агропротекційних спорів. На основі проведеного дослідження можна зробити деякі висновки. Спори, що виникають у сфері надання державної підтримки сільському господарству, залежно від суб’єктів та юридичної природи відносин поділяються на три категорії, що характеризуються різним ступенем можливості застосування медіації: а) інституційно-функціональна категорія спорів – спори між суб’єктами владних повноважень (немедіабельні); б) владно-адміністративна категорія спорів – спори між суб’єктами владних повноважень (або спеціальними особами публічного права) та приватними особами – адресатами підтримки (обмежено медіабельні); в) партнерська категорія спорів – спори, які виникають на основі договірних форм надання державної підтримки (умовно медіабельні).

The article examines the scientific and practical problems of using mediation to resolve disputes in the sphere of providing state support to agriculture. The sub-branch of agricultural protection legislation is one of the most problematic in modern agrarian legislation of Ukraine. In particular, relations of support of agricultural commodity producers give rise to a significant number of disputes and conflicts. This is explained by several factors: a) a significant number of involved entities with different legal statuses; b) a wide range of agricultural protection legal mechanisms, which have different legal nature; c) a high degree of interest of subjects in receiving state support; d) the imperfection of legislative provisions, which creates fertile ground for controversial situations. Despite the fact that state support covers assistance measures, it should be emphasized that the conflict of these relations is quite high due to the competitive principles of provision, limited budgetary or other funding, short-term programs, etc. In this regard, the number of disputes in the field of agro-protection remains stable at a high level, requiring additional scientific and practical investigations in the direction of the formation of alternative ways of solving them. Taking into account the widespread tendency to in-depth study of mediation as the most well-known way to settle a dispute out of court, the question of the possibility and legality of applying this procedure to agro-protection disputes naturally arises. Based on the conducted research, some conclusions can be drawn. Disputes arising in the field of providing state support to agriculture, depending on the subjects and the legal nature of the relationship, are divided into three categories characterized by different degrees of the possibility of using mediation: a) institutional and functional category of disputes – disputes between subjects of power (non-mediable); b) power-administrative category of disputes – disputes between subjects of power (or special persons of public law) and private persons – recipients of support (limitedly mediatable); c) partner category of disputes – disputes that arise on the basis of contractual forms of providing state support (conditionally mediated).