Legal discourse in informed consent templates for cardiac surgery: a linguistic analysis

Abstract

This study investigates the linguistic features of legal discourse in informed consent templates (ICTs) for cardiac surgery, also focusing on their structure, readability, and communicative effectiveness. Informed consent is an essential legal and ethical requirement in medical practice, ensuring transpar-ency, patient autonomy, and shared decision-making. However, the hybrid nature of ICTs, where medical and ethical discourses intersect, often results in complex language that challenges patient comprehension. The research is based on the discourse analysis of 50 ICTs from U.S. healthcare institutions, with a focus on lexical, grammatical, and structural aspects. It has been revealed that medical discourse prevails in the texts, significantly shaping their linguistic characteristics, though legal discourse adds to the overall complexity and formalization of the texts, ensuring voluntary decision-making for patients and safeguarding healthcare providers from liability. The study highlights the interdiscursive nature of ICTs, where legal language intersects with medical terminology to balance patient comprehension with legal sufficiency. This dual function, while necessary for adherence to ethical and legal standards, often results in increased textual density and reduced readability, posing challenges to effective patient communication. Other linguistic features such as nominalization, passive voice, specialized legal terminology, and lengthy sentence structures enhance the formal and precise nature of these documents. Volitional verbs, legal hedging through modal verbs, and standardized legal phrasing ensures compliance with regulatory and institutional guidelines. Findings suggest that while ICTs aim to balance medical accuracy with legal sufficiency, their complexity often reduces patient comprehension. Readability assessments indicate that these documents are written at an advanced level, potentially hindering informed decision-making. The study highlights the importance of simplifying language, reducing syntactic complexity, and improving clarity to enhance accessibility that is of a great importance for doctor-patient communication in high-risk medical situations.

У роботі розглянуті особливості мовної репрезентації юридичного дискурсу в інформованих згодах (ІЗ) для кардіохірургічних втручань. Інформована згода є ключовою юридичною та етичною вимогою медичної практики, що забезпечує прозорість, автономію пацієнта та спільне прийняття рішень. Однак гібридний характер ІЗ, де переплітаються медичний та юридичний дискурси, ускладнює її мовну тканину і, таким чином, створює бар’єри для розуміння пацієнтами. Для дослідження використано 50 форм ІЗ, вибраних з сайтів медичних закладів США. Медичний дискурс є основним у проаналізованих текстах, що значною мірою зумовлює їхні мовні характеристики. Юридичний дискурс, мета якого – забезпечити ухвалення вільного усвідомленого рішень пацієнтами та, водночас, захистити медичних працівників від юридичних ризиків, до певної міри ускладнює виклад змісту документа. У роботі підкреслена інтердискурсивна природа форм ІЗ, де лінгвістичні засоби, характерні для юридичного дискурсу, вплетені в канву медичного повідомлення, що часто призводить до ущільнення тексту та зниження його читабельності. Серед ключових лінгвістичних особливостей виокремлено номіналізацію, пасивні конструкції, спеціалізовану юридичну термінологію та складні синтаксичні структури, що підсилюють формальність і точність документів. Використання волітивних дієслів, модальних дієслів як засобів хеджування, та стандартизованих юридичних формулювань забезпечує відповідність текстів вимогам, які висуваються до документів. Результати дослідження свідчать, що прагнення поєднати точність та достатню кількість медичної інформації з юридичними аспектами захисту пацієнтів та лікарів зумовлює створення конденсованих і складних текстів, які можуть ускладнювати процес прийняття обґрунтованих рішень.